Події

Діалог ще можливий завдяки зусиллям адвокатів

Діалог можливий головна

90 відсотків адвокатів протягом 2016 р. стикнулися з порушенням своїх професійних прав. Більшість мали до 10 епізодів непорозумінь з представниками влади. Таку сумну статистику оприлюднила Асоціація адвокатів України 24 лютого 2017 р. під час круглого столу «Діяльність адвоката у роботі з судовими та правоохоронними органами: війна та мир»
Інфографіка в статтю DialogНайбільше порушень професійних прав адвокатів зафіксовано з боку правоохоронців – 34 відсотки. Пред­ставники Нацполіції найчастіше кон­­тактують з адвокатами, саме цим пояснюється їхня першість у проблемному заліку. Ненабагато лояльнішою респонденти опитування ААУ назвали прокуратуру. З ре­­зультатом у 25 відсотків вона посіла друге місце. СБУ та ДФС ділять між собою «почесне» третє майже порівну, наб­равши відповідно 14 і 17 відсотків адвокатських голосів. Замикає «турнірну таблицю» протиправних змагань – НАБУ зі скромними 4 відсотками, хоча варто сказати, що відомство невтомно прагне вийти вперед. Втім, поза межами статистичних даних, саме представники Бюро схильні до діалогу найменше.
«Ми зверталися до НАБУ з проханням вжити заходів щодо захисту адвокатської таємниці під час проведення слідчих дій, натомість у лис­ті-відповіді за підписом першого зас­тупника директора НАБУ Г. Углави нам закидають «розгорнуту окремими представниками адвокатської спільноти кампанію чорного піаpy, нaпpaвленoгo пpoти Haцioнaльнoгo бюpo, спрямовану нa дискредитацію i здiйснення пpoтизaкoннoгo тискy на нoвoствopений орган, пoкликaний боротись iз висoкoпoстaвленoю кpимiнaльнoю кopyпцiєю, та на підігрівання корупціонерам y їх спpoбax yникнyти відповідальності», – узагальнила член комітету ААУ Анас­тасія Гурська, – та пообіцяли, що Бюро «i нaдaлi бyде нa зaкoнниx пiдстaвax та y встaнoвленoмy зa­­кo­нoм пopядкy пpoвoдити вeсь спeктp нeoбxiдниx i можливиx слiдчиx (poзшyкoвиx) дiй, спрямованиx нa ви­­явлeння, poзкpиття злочинiв i пpи­­тягнення винниx oсiб дo передбаченої зaконoм вiдпoвiдaльнoстi». Склад­­но оцінити таку відповідь як конструктивну, адже у зверненні йшлося про конкретні види порушень професійних прав адвокатів.
«Незазначення в судовій ухвалі чіткого переліку речей і документів, які необхідно відшукати – проблема, з якою стикнулися майже 30 відсотків респондентів опитування ААУ», – наголосила партнер АО «Arzinger» Катерина Гупало. Оперативні працівники отримують негласний дозвіл забрати все устаткування, повністю паралізуючи роботу адвоката та зводячи нанівець кількамісячну працю.
Така неделікатна поведінка правоохоронців супроводжується неприпустимим, з точки зору професійної етики, порушенням адвокатської та­ємниці. Адже, розшукуючи потрібний файли, правоохоронці дивляться всі документи, які трапляються їм на очі, навіть ті, які не підлягають розголосу за жодних обставин. Це порушує права не тільки адвокатів, а й клієнтів.
На думку голови Комітету захисту прав професійної діяльності адвокатів Асоціації адвокатів України Во­­лодимира Клочкова, більшість проблем між адвокатами та правоохоронцями походять від тотального небажання порозумітись.
Пред­став­ники органів, які мають монополію сили, перевищують свої повноваження, здійснюючи тиск на адвокатів.
Володимир Клочков,
голова Комітету захисту прав професійної діяльності адвокатів Асоціації адвокатів України

Ми вимушені були почати цю ґрунтовну розмову і вживати заходів захисту прав адвокатів, бо організація, яку ми для цього створили, – Національна асоціація адвокатів України – займається іншими справами: виборами, посадами, внесками…

Захист прав адвокатів пустили на самоплив. Основні проблеми, з яки­­ми зіткнувся Комітет – відсутність нормальної комунікації адвокатури із правоохоронними органами і суддівським корпусом, розростання практики ототожнення адвоката із клієнтом, відсутність своєчасного та належного реагування правоохоронних органів на факти і заяви про вчинення злочинів щодо адвокатів – від залякування до по­­шкодження майна. Якщо ж адвокатам вдається домогтися реагування на кричущі випадки порушення професійних прав, то кваліфікують такі діяння не як правопорушення, вчинені щодо спеціального суб’єкта – адвоката, тобто за ст.ст. 397–400 КК, а як побутові, зокрема за ст. 125 КК. Жодного вироку за ст. 397 КК (Втру­­чання в діяльність захисника чи представника особи) немає.
Подекуди навіть страшні випадки: вбивства, тілесні ушкодження, знищення майна адвоката – досі ре­­єструються та розслідуються вик­люч­но як правопорушення, не пов’язані зі здійсненням професійної ді­­яльності. В той час, як злочини про­­ти правоохоронців реєструються та розслідуються дуже успішно і без жодних проблем.
Тому ми звертаємося до інших ланок правової системі і прагнемо відновити баланс, бо якщо адвокатуру як ефективний правозахисний механізм буде знищено, за нею загине й остання надія на правову державу.
Діалог – для нас ключове слово. Якщо ми вийдемо з діалогу без порозуміння, практика порушення адвокатських прав розростатиметься.
І приклади порозуміння є. В лютому був випадок, коли під час обшуку оперативники хотіли вилучити все, але погодившись скористуватись контекстним пошуком, знайшли один потрібний файл, роздрукували його і забрали, а в протоколі зазначили в якому комп’ютері він міститься. Таким чином, адвокат зберіг майно, куплене за його ж гроші. А представники Нацполіції були позбавлені необхідності вилучати, фіксувати, транспортувати весь непотрібний залізний мотлох. Існує чітко визначений механізм обшуку: вилучення тільки необхідних документів, проведення обшуку під наглядом представника ради адвокатів регіону, заборона переглядати адвокатське досьє. Якщо дотримуватися вимог закону і здорового глузду, конфліктів поменшає.
З червня 2016 р. кількість обшуків у адвокатів зросла в 5 разів. Рекорд – 10 обшуків на день і якщо ставлення до професійних прав адвокатів не зміниться, – це не межа.
Станіслав ЛисенкоСтаніслав Лисенко,
заступник начальника відділу головного слідчого управління Національної поліції
Злочини щодо адвокатів підлягають кваліфікації за чотирма статтями КК, однак правильність кваліфікації – це відповідальність слідчого і його процесуального керівника. Вони звичайно розглядають кілька версій, в тому числі й ту, що правопорушення пов’язане саме із професійною діяльністю адвоката, яка має бути обґрунтованою. За 2016 рік було зареєстровано 88 кримінальних проваджень за ст. 397 КК, з яких 36 закрито, за ст. 398 КК – 40, 2 з них направлені до суду, 11 закрито, за ст. 399 КК – 6, 2 з них закрито.
Можливо однією з причин невідповідної кваліфікації є залишки віджилих побоювань слідчих реєструвати певні склади злочинів, які виходять за рамки статистики. Цей пережиток ми викорінюємо.
Не виключаю, що й адвокати часом надміру наполягають на певній кваліфікації там, де для цього бракує підстав. Але підкреслюю, що діалог можливий, і ми готові надсилати в наші підрозділи відповідні інструктивні документи.
Завдяки роботі Асоціації адвокатів України тема знову набрала гостроти і Генпрокурор видав роз’яснення щодо допуску захисників для участі в обшуках і інших процесуальних діях.
Свавілля починається ще з суддівської ухвали, в якій служителі Фе­­міди, як правило, не зазначають, які саме документи слід вилучити.

Розвивається практика порушення самої процедури обшуку. Подекуди вона «збагачується» навіть спробами шахрайства з боку правоохоронців

Віталій Наум,
член Ради адвокатів Київської області
16 лютого 2017 р. працівники Ради адвокатів повідомили наш Комітет про те, що до них з’явився слідчий з ухвалою Печерського районного суду про проведення обшуку в приміщенні, яке належить Раді адвокатів Київської області. Коли ми приїхали, правоохоронці вже були на місці і проводили обшук. В ухвалі був дозвіл вилучати всі електронні носії, техніку. Уявіть собі, 4 тисячі адвокатів мали залишитись без реєстру, без документів, без нічого! На мою думку, така ситуація – за межами здорового глузду. Ми переконали слідчого у неправомірності таких дій, у відповідь він на наших очах розірвав протокол і пішов, забравши з собою учасників обшуку. Ми зітхнули з полегшенням, але воно було недовгим, бо через 10 хвилин слідчий повернувся і сказав, що вони загубили тут документи і шукатимуть їх, доки не знайдуть. Такого нахабства я ще ніколи не зустрічав.
У цій ситуації адвокати не розгубились і викликали поліцію, щоб захистити своє майно від неправомірних посягань. Їхню заяву було внесено до списку ЄРДР і прикрий епізод не поповнив перелік успішних махінацій недоброчесних правоохоронців. Однак про більшість таких випадків, на жаль, не дізнається ніхто.
Тенденція до тиску на адвокатів і порушення їхніх прав прогнозовано набирає обертів. Так, впродовж ос­­танніх двох місяців 2017 р. відбулось більше 20 обшуків адвокатських офісів, що вдвічі перевищує показники за друге півріччя минулого року.
Адвокати використовують всі можливості для діалогу і компромісу з представниками правоохоронної системи, лунають пропозиції проводити спільні тренінги, курси.
Ще однією проблемою є те, що Рада адвокатів часто дізнається про обшук у приміщенні адвоката вже за фактом його проведення. Дотри­матися вимоги КПК про участь представника регіональної ради адвокатів – завдання не складне і вимагає від слідчого лише кількох хвилин часу. Але часто таку «дрібничку» правоохоронці, а потім і судді, пропускають повз свою увагу. І адвокат опиняється сам на сам з силовою машиною держави, яка зухвало по­­рушує його права.
Сергій ЯрошенкоСергій Ярошенко,
адвокат, член Консультативної ради при Генеральній прокуратурі України
Останнім часом ми збираємось дедалі частіше через факти порушення наших прав, але, на жаль, результат маємо зовсім дзеркальний – наші права ще більше порушуються. Є необхідність узагальнити всі висновки, вироблені на круглих столах, і розробити методичні роз’яснення, а згодом направити їх до правоохоронних органів, зокрема не тільки поліції і прокуратури, а й до податкової, а також до новостворених: НАБУ, НАЗК та ін­­ших.
Як уже було зазначено, минулого року ми мали маленьку перемогу, а саме підготували лист Генеральної прокуратури України за підписом заступника Генпрокурора Юрія Сев­рука про те, що адвокатів необхідно допускати до участі в обшуку на будь-якій його стадії.
Але це перемога на папері, адже, як ми знаємо, на практиці деякі поліцейські, слідчі, або працівники податкової взагалі не ознайомлені з ним. Часто коли я його показую, поліцейські навіть не хочуть його читати. Тому звертаю увагу, якщо хтось ще не знає про цей лист, я пропоную тримати його при собі, до того ж не тільки один примірник, а й копію, яку б ви могли надати слідчому.
Попри «документальну озброєність» минулого року я двічі отримав тілесні ушкодження, мене не тільки не допустили до обшуку, а й застосували силу. Що необхідно робити в таких випадках? По-перше, одразу зафіксувати факт порушення прав адвоката. Після закінчення обшуку – їхати до лікаря, знімати побої, збирати усі потрібні довідки і направляти пакет документів до відповідного правоохоронного органу.
Якщо ми викликаємо поліцію і першочергово подаємо повідомлення про злочин саме до поліції, то давайте не забувати писати клопотання до цього слідчого органу про передання спра­ви до прокуратури. Адже ми скаржимось на правоохоронні органи. А, як визнаєте, поліцейський не розслідуватиме справу проти ін­­шого поліцейського. Практика свідчить, що до слідчих наші скарги не доходять, вони списуються до дільничного, де і затухають.
На часі направити списки адвокатів до усіх суддів, щоб вони знали наші прізвища і мали посилання на реєстр, тому що не всі слідчі добре професійно підготовлені, деякі взагалі не знають про існування Єдино­го реєстру адвокатів України.
Приклад, який не можна оминути, – це випадок адвоката Олега Ве­­ремеєнко. Виконуючи свій обов’язок, він приїхав до іншого адвоката на обшук і побачив, що в ухвалі суду відсутні будь-які посилання на вилучення техніки, а у його колеги таки вилучали комп’ютерну техніку. Він зажадав припинення неправомірних дій правоохоронців, в результаті – слідчий генеральної прокуратури порушив проти Олега Вере­меєнко кримінальне провадження.
Головне для нас зараз – зрозуміти, що без активної оборони ситуація тільки погіршуватиметься, тому ви­­­падків порушення прав адвокатів у жодному разі не можна полишати безкарними.
Артур Резнік,
член правління Асоціації адвокатів України
Побажання до правоохоронців можна підсумувати так: «Якщо ви йдете на обшук до адвоката, дотримуйтесь процедури, повідомляйте раду, поводьтеся чемно, вилучайте ті документи, які вам дійсно потрібні. Навчіться, врешті, спокійно визнавати свої помилки, якщо адвокат зумів пояснити, що ви не праві. Дотримуйтеся вимог етики. Поде­куди адвоката навіть не називають адвокатом, а кличуть особою, яка має свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю. Таким чи­­ном, ми, в свою чергу, маємо слідчих називати особами зі службовими посвідченнями, чи все-таки в них є якийсь процесуальний статус? Чи хотіли б ви бути клієнтом безправного адвоката в майбутньому? Баланс системи права має включати інтереси всіх сторін».
Половина конфліктів між адвокатами і представниками виконавчої влади відбувається під час обшуку в приміщенні клієнта. І це не дивно, адже нахабна поведінка правоохоронців – традиція старої системи, ко­­ли для розкриття злочину було достатньо будь-якими методами здобути зізнання. На шляху до змін ад­вокатура опинилась найслабшою лан­кою, оскільки це єдиний орган, який у своїй діяльності має послуговуватись виключно буквою закону. Як свідчить практика, це досі не є вагомим важелем у спілкуванні сам-на-сам з озброєними людьми у формі.
Повністю відеозапис круглого столу можна переглянути за посиланням https://www.youtube.com/watch?v=Zsi_xhjgt7E

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *