Прецедент

Фізичне протистояння між адвокатом і державним виконавцем неприпустиме

Леся Дубчак адвокат

Леся Дубчак, адвокат, член Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури міста Києва, член правління Асоціації адвокатів України

Четверо державних виконавці у супроводі шістьох поліцейських, які на виконання рішення суду 16 березня 2017 р. примусово вселяли до квартири стягувача, застосували фізичну силу до адвоката Лесі Дубчак. Цей випадок сколихнув адвокатську громаду і не пройшов повз увагу преси. Законними такі дії могли бути лише у разі, якщо адвокат фізично перешкоджала б виконавцям, проте дискусії та процесуальні дії довкола цього епізоду і досі тривають. Аби прояснити ситуацію, редакція звернулася до першоджерела.

«Адвокат»: За яких обставин проти Вас застосували силу, і хто це зробив?
Леся Дубчак: 16 березня ми з колегою прибули здійснювати представництво клієнта – боржника у виконавчому провадженні. За день до того мною був укладений договір із боржником, а у мого колеги договір був укладений більше року тому. Як мені повідомив клієнт, напередодні ввечері він отримав постанову про утворення виконавчої групи, датовану 10 березня 2017 р. Ми її вивчили і встановили, що цей документ не відповідає вимогам закону – не було зазначено підстав для виконання, в складі групи значилися особи, що представляли орган, якого вже не існувало. Ми довели це до відома представників виконавчої служби і працівників поліції.

Двоє «ведмежатників», десятеро виконавців і поліцейських на місці, двоє адвокатів – на 21 квадратний метр

Також ми пред’явили посвідчення і договори про надання правової допомоги. Наші дані працівники поліції переписали, ми попросили пред’явити службові документи і з’ясували, що осіб, зазначених у постанові, серед присутніх немає. Через дві години держвиконавці принесли постанову про виправлення описки, підписану головним державним виконавцем, а не керівником відділу виконавчої служби, як це належить за законом. Ми звернули їхню увагу і на це та наголосили, що вони діють не у спосіб, передбачений законом. У відповідь посадовці викликали працівника з аварійного відкриття дверей.
Ми неодноразово повторювали, що будь-яке рішення, яке набрало законної сили, має бути виконане у спосіб, передбачений законом, особами, уповноваженими на це.
Жодної ухвали, яка давала б присутнім право примусово проникати до приміщення не було. Ухвали про відновлення виконавчого провадження після зупинення нам також не дали
Насправді все відбувалося так: я стояла біля вхідних металевих дверей, виконавці затиснули мене з усіх боків, почали штовхати ліктями, від чого у мене залишились синці. Це нагадує мені нерест лосося. Саме таку риб’ячу техніку вони використовують.
Поліція мовчки спостерігала. Єдине, що сказали поліцейські: напишете на нас скаргу.
Кінець кінцем мене вдарили в поперек, а клієнтку схопили і грубо кинули об стіну, заподіяли тілесні ушкодження, спричинили струс мозку, розбили телефон. Отакий вийшов юридичний спір і так його розв’язали працівники державної виконавчої служби.
«Адвокат»: А поліція взагалі ніяк не відреагувала, просто стояли і спостерігали?
Леся Дубчак: Так! Я намагалась звернути їхню увагу, що до адвоката застосовується фізична сила, казала: «поліція, зреагуйте!» – Нічого, нуль!
З нашого боку жодних порушень чи опору не було, ми просто виконували свої професійні обов’язки, керуючись принципом домінантності інтересів клієнта, Законом «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» і Правилами адвокатської етики. Наші опоненти імовірно дотримуються якоїсь «коридорної» етики.
«Адвокат»: Під час круглого столу «Чи відповідає держава за насилля над адвокатом?»  ішлося про незаконність дій державних виконавців, які застосували до вас фізичну силу. Що саме ви піддаєте сумніву, законність провадження взагалі, чи тільки виконавчих дій, які проводилися в той день?
Леся Дубчак: На жаль, зараз не маю відповіді на це питання, адже я досі не змогла ознайомитись з матеріалами виконавчого провадження, відповідно до якого вчинялися дії 16 березня 2017 р. Наступного ж дня, 17 березня 2017 р. мій колега вперше подав заяву про надання документів (матеріалів виконавчого провадження) на вивчення. З того часу було ще дві спроби їх отримати, але, незважаючи на наші зусилля, ми змогли побачити матеріали виконавчого провадження як представники боржника лише наприкінці березня, після кількох скарг.
«Адвокат»: Тобто на місці події ви з’ясували, що законність провадження сумнівна, але самих матеріалів так і не бачили?
Леся Дубчак: Тоді ми висловили сумнів у законності перебування на місці вчинення виконавчих дій саме тих державних виконавців, які були там присутні, тому що постанова про утворення виконавчої групи містила численні недоліки. І того ж ранку, 16 березня 2017 року, боржник оскаржив її до суду. До речі, з оскарженням цієї постанови теж виникло безліч труднощів. Судова система почала всіляко опиратися розгляду цього питання.
«Адвокат»: За словами представника Мінюсту під час згаданого круглого столу, історія, про яку ми говоримо, триває впродовж двох років. Її важко назвати резонансною, адже це всього лише суперечка за 21 квадратний метр житлової площі. Чому через це так завзято ламаються списи? Чому держава застосовує стільки сил: двоє «ведмежатників», десятеро виконавців і поліцейських на місці, двоє адвокатів?
Леся Дубчак: Я б не хотіла оприлюднювати свої умовиводи щодо цього, доки справу щодо законності виконавчого провадження не розгляне суд. Влітку минулого року вже була одна спроба примусового вселення в цю квартиру. Тоді я була присутня як представник інтересів не боржника, як учасника провадження, а членів його родини, заре­єстрованих у цій квартирі: його молодшого сина, дружини і двох їхніх малолітніх дітей.
Тоді ми з’ясували, що на момент приходу виконавчої групи була ухвала про зупинення виконавчого провадження, а ухвали про його відновлення не було. Як і належить адвокатам, ми донесли цю інформацію до працівників органів Державної ви­­ко­­навчої служби, після чого вони припинили свої старання і пішли. Упродовж наступних 6 місяців жодних дій ані з боку стягувача, ані з боку державних виконавців не було.
Натомість боржник неодноразово подавав письмові звернення з проханням ініціювати роз’яснення рішення суду, оскільки метраж, відображений в резолютивній частині судового рішення, не відповідає технічному плану квартири, тому не зрозуміло, куди саме вселяти стягувача.

Державні виконавці виправили недоліки в постанові іншою постановою, яка також містила недоліки

«Адвокат»: Тобто це дефект судового рішення? Адже рішення суду має бути таким, що піддається виконанню.
Леся Дубчак: В тому числі. Але це не була описка, тож через відповідну ухвалу виправити її неможливо, бо в такому випадку зміниться резолютивна частина рішення. Залишаєть­ся тільки ініціювати новий судовий розгляд.
Насправді боржник і хотів би виконати рішення суду, але не знає як. Тим більше, в одній з кімнат, на яку претендує стягувач, зареєстровані і проживають малолітні діти. На жаль, суди не врахували цю важливу обставину – рішення про виселення малолітніх дітей з кімнати немає, і це створює об’єктивні труднощі з виконанням рішення про вселення стягувачів. Наскільки ми знаємо, боржник не отримував жодної документальної реакції на свої заяви, звернення і клопотання ані з боку суду, ані з боку Державної виконавчої служби.
Ми могли б більш повно оперувати інформацією, якби вдалося ознайомитись із матеріалами провадження. Але на жаль, тричі з моменту виникнення інциденту всі наші спроби зробити це були безуспішні.
Тепер щодо тих доводів начальника Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві, на яких він наполягав під час згаданого круглого столу.
«Адвокат»: Наскільки я пам’ятаю, він багаторазово наголошував, що державний виконавець має право застосовувати примус …
Леся Дубчак: Фізичного контакту з адвокатом однозначно не має бути. Але вони доводили, що всі їхні дії на той момент були правомірні. Вчора, у другій половині дня ДВС направила мені документ, якого бракувало під час проведення виконавчих дій, а саме постанову про виправлення описки в першій постанові, датованій 10 березня 2017 р. Саме ця постанова про утворення виконавчої групи містила недоліки, на які ми звернули увагу виконавців і які вони за дві години усунули, але не за підписом керівника, а підлеглого, що в свою чергу, також є недоліком.
«Адвокат»: Підписав головний державний виконавець?
Леся Дубчак: Так, головний державний виконавець Петро Леоні­дович Тущенко. Ми знову ж таки довели, що має місце порушення Закону «Про виконавче провадження», але цього разу вони ніяк не відреагували, натомість пізніше, заднім числом зробили постанову про виправлення описки, начебто теж датовану 16 березня 2017 р., яка була підписана начальником, визнавши таким чином офіційно те, що була допущена помилка в постанові про утворення виконавчої групи. Ми дізналися з сайту «Укрпошти», що цю постанову відправили 21 березня, близько 14 години, тобто після того, як о 12-й завершився наш круглий стіл по гарячих слідах незаконних дій державних виконавців.
«Адвокат»: Чи не плануєте ви оприлюднити свої доводи і докази в пресі?
Леся Дубчак: Я маю намір зробити це, але пізніше, щоб мої опоненти не встигли підготуватися, виробити спільну позицію, скласти якісь документи заднім числом… Треба зафіксувати їхні трюки і унаочнити розбіжності в їхніх поясненнях.
«Адвокат»: Скажіть будь-ласка, чим завершився для клієнтки оцей весь ґвалт? Стягувачу вдалося увійти в кімнату?
Леся Дубчак: Стягувач пройшла в ту кімнату, яку вважала своєю і побачила речі малолітніх дітей, які там проживають.
«Адвокат»: Закінчилось тим, що вона прийшла, подивилась і пішла, а люди які жили, так і живуть там?
Леся Дубчак: Їй дали ключі, вона також була там чимось незадоволена. А далі я вже поїхала зі швидкою, тому не знаю…
В підсумку, якщо виходити з інтересів клієнта, на нашу користь те, що виконавче провадження закінчене, про це вже є відповідна постанова. Але все ж таки дії по вселенню були незаконними.

Цю справу ми доведемо до кінця, бо перешкоджання професійній діяльності адвоката – це небезпечний злочин, який посягає на правосуддя

«Адвокат»: А які у вас лишилися підстави представляти інтереси боржника, коли провадження закінчене?
Леся Дубчак: Тепер ми будемо представляти інтереси сторони в рамках справи про адміністративне правопорушення, адже мого клієнта, батька 2 малолітніх дітей, які займають спірну кімнату, було протиправно затримано працівниками поліції за начебто злісний опір законній вимозі працівника поліції, якого насправді не було. Крім того, я представляю вже в рамках кримінального провадження його дружину, матір малолітніх дітей, якій завдано тілесних ушкоджень і майнової шкоди.
«Адвокат»: На записах опонентів є щось таке, що змогло б скомпрометувати вас? Може хтось гучно щось казав, вилаявся?
Леся Дубчак: Ні, як люди інтелігентні, ми не лаялися. Мій колега трошки підвищив голос, аби його врешті почули, але не вийшов за рамки закону.
Опору ніхто не чинив, хоча на клієнта склали протокол про адміністративне правопорушення за ст. 185 КпАП.
По-перше, коли встановлюється наявність складу правопорушення за ст. 185 КУпАП (Злісна непокора законному розпорядженню або вимозі працівника міліції при виконанні ним службових обов’язків), то спершу має бути чітко і однозначно висловлена законна вимога. До того ж, працівником поліції, а працівники поліції взагалі мовчали.
По-друге, має бути злісний опір у виконанні цієї вимоги. А якщо жодної вимоги не було висловлено, то про який злісний опір може йтися?
«Адвокат»: Чи порушене кримінальне провадження за фактом вчинення проти Вас фізичного насильства під час виконання професійних обов’язків адвоката?
Леся Дубчак: Порушене 16 березня 2017 р. о 22.46, але попередня кваліфікація за ч. 1 ст. 125 КК. Знову історія повторилася – ніяк не примусиш правоохоронців розгледіти злочин проти адвоката, всі такі випадки стараються приховати, імовірно, щоб не псувати статистику, адже це злочини проти правосуддя.
Як би там не було, синці зійдуть і садна загояться, але цю справу ми доведемо до кінця, бо перешкоджання професійній діяльності адвоката, чи то у формі втручання в діяльність захисника, чи у формі погроз, чи насильства, чи пошкодження майна – це небезпечний злочин, бо він посягає на правосуддя.

LLL

Розмову вів
Леонід Лазебний, головний редактор

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *