Події

ІІІ Міжнародний адвокатський форум

inna-rafalska

Вітальне слово голови Ради адвокатів міста Києва Інни Рафальської

2 липня 2016 року в Києві за ініціативи Ради адвокатів міста Київ уже втретє відбувся Міжнародний адвокатський форум. Цього року він був присвячений темі «Розвиток правової системи України. Місце і роль адвокатури».
Учасники мали особливо важливий привід для зібрання – саме напередодні, у червні, Верховною Радою України був прийнятий Закон «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», який фактично встановлює монополію адвокатури на представництво в судах. І хоча питань на порядку денному було чимало, однак природно, що думки присутніх все ж оберталися навколо того, що день прийдешній їм готує (чи, вірніше, рік, адже представництво виключно адвокатами та прокурорами у ВСУ та касаційній інстанції здійснюватиметься з 1 січня 2017 року).

3j-mizhnarodnyj-advokatskyj-forum
Серед порушених на Форумі тем – доступ громадян до правосуддя й забезпечення права на захист, організація безоплатної правової допомоги, адвокатського самоврядування, судова реформа та ін. Питання, поза сумнівом, болючі й дискусійні, їх вирішення потребує згуртування й тісної співпраці не тільки самих адвокатів, а й представників усіх ланок судочинства й законотворців, і, звичайно ж, – врахування кращого міжнародного досвіду. Тож форум став своєрідним майданчиком для взаємодії й досягнення взаєморозуміння, адже його учасники – не тільки адвокати, а й політики, представники державних органів.

nadiya-savchenko
Надія Савченко, народний депутат України. Про­ведення адвокатського фо­­ру­му – важлива подія в контексті розуміння сутності й можливих наслідків змін, що їх сьогодні зазнає вітчизняне законодавство у сфері правосуддя. Завдяки таким зібранням голос адвокатської спільноти на політичній арені має шанс бути почутим, а політики отримають змогу краще зрозуміти, до яких реальних наслідків може призвести розпочата реформа, на що варто сподіватися і чого – остерігатися.

devid-vonДевід Вон, керівник проекту USAID «Спра­ведливе правосуддя». Опиняючись на порозі змін, потрібно визначити напрям, у якому рухатися далі. Допомогти в цій справі може вивчення міжнародного досвіду. США досягли загальновизнаних результатів у організації системи адвокатури, хоча, звичайно, є деякі невирішені проблеми. Професія адвоката починається з якісної освіти. Претендент на право зайняття адвокатською діяльністю має пройти багаторівневу систему тестових випробувань не тільки на знання законодавства, а й правил професійної етики, уміння аналізувати юридичні документи. Освіта в школах права має виразне практичне спрямування (уже на другому з трьох років навчання студенти отримують досвід у цивільних справах), а навчальні заклади мають витримати складну процедуру акредитації, яку здійснюють не державні установи, а самі юристи шляхом формування акредитаційних комітетів.
І хоча освіта в США також хибує на певні вади (через високу вартість навчання випускники шкіл права, ще не здобувши фаху, уже обростають чималими кредитами), однак обов’язковий практичний складник навчання дає змогу значно спростити «післядипломний» шлях у професію адвоката, адже кваліфікаційною вимогою для ведення адвокатської практики є щорічне надання безоплатної правової допомоги, наприклад, у штаті Нью­Йорк – протягом 50 годин.
Від обговорення проблем юридичної освіти та набуття права на заняття адвокатською діяльністю дискусія перейшла до загальної стратегії реформування юстиції, розвитку адвокатури та адвокатського самоврядування, і до гарантій адвокатської діяльності та їх захисту органами самоуправління – тем, яким були присвячені полум’яні виступи доповідачів.

andrij-kostin

Андрій Костін, заступник голови Ради адвокатів Одеської області. Нагальним сьогодні є посилення захисту адвокатської таємниці в умовах тотального «розтаємничення» інформації для слідства й суду (зокрема банківської, нотаріальної таємниць тощо).

Нагальним сьогодні є посилення захисту адвокатської таємниці в умовах тотального «розтаємничення» інформації для слідства й суду

Для того, щоб боронити це право, а також гарантувати адвокатові незалежність, має бути достатньо сильним адвокатське самоврядування, запорука чого – згуртованість і активність самих адвокатів, досягнення реального забезпечення доступу на прийом у СБУ, до Генерального прокурора України тощо, якщо така потреба виникне.
Розвиток самоуправління адвокатів має відбуватися в напрямі переходу від обов’язкового до добровільного членства в самоврядних організаціях. З близько 1700 зареєстрованих на 2012 р. адвокатів Одещини майже дві третини перебували в добровільних професійних організаціях і сплачували членські внески. Тож очевидно, що адвокатська спільнота зацікавлена в переході в самоуправлінні від примусу до доброї волі й що це дало би змогу підвищити рівень відповідальності членів організацій і їхню активність.

viktor-korolenkoВіктор Короленко, завідувач Відділу представництва інтересів Президента України в судах Адміністрації Президента України. Актуальною для адвокатської спільноти, беззаперечно, є можливість брати участь у розробленні стратегії реформування правосуддя в Україні та її практичного впровадження. У межах реалізації Указу Пре­зи­дента України від 20 травня 2015 року № 276/2015 «Про Стратегію реформування судоустрою, судочинства та суміжних правових інститутів на 2015—2020 роки» була створена робоча група з питань реформування адвокатури та суміжних галузей, до якої увійшли представники Ради адвокатів Києва, Європейського Союзу, Міністерства юстиції Укра­їні та ін.
Першочерговими питаннями є розширення професійних прав і гарантій адвокатів, забезпечення їм безперешкодного доступ до приміщень правоохоронних органів, участі в усіх процесуальних діях, у яких бере участь клієнт, можливості робити копії з документів з обмеженим доступом, збирати докази тощо. Крім того, ідеться про певні зміни в адвокатському самоврядуванні, зокрема про часткову децентралізацію (передання деяких повноважень регіональним органам самоуправління від загальнонаціонального та зменшення терміну перебування на посадах в органах самоврядування). Що важливо – Адміністрація Президента максимально відсторонена від прийняття рішень робочою групою.

Адвокатура отримує реальний шанс стати джерелом поповнення судової системи

myhijlo-zhernakovМихайло Жернаков, головний експерт судової групи Реанімаційного пакету реформ. Ухвалення нової редакції Закону України «Про судоустрій і статус суддів», що має забезпечувати імплементацію змін до Конституції України в частині правосуддя, надає адвокатам нові можливості. І хоча ставлення до змін доволі неоднозначне, а їхня дієвість подекуди не залишає стовідсотково впевненими навіть її прихильників, однак все залежить від того, чи зможуть правники вчасно скористатися тими перспективами, які відкриваються перед адвокатською спільнотою. Адвокатура отримує реальний шанс стати джерелом поповнення судової системи – нова редакція закону, у разі її підписання, зробить можливим для адвокатів з достатнім стажем роботи обиратися в березні 2017 року до нового Верховного Суду України й у перспективі – до Вищого антикорупційного суду.

pavlo-lutsyukПавло Луцюк, член Вищої кваліфікаційної комісії суддів України. Поряд із перспективами закріплення адвокатської монополії несе й нові небезпеки й виклики. На адвокатуру України чекає потік колишніх суддів, прокурорів, слідчих, який потрібно буде контролювати й «просіювати». Та й необхідність створення антикорупційного суду як органу вузької кваліфікації теж можна поставити під сумнів, адже суддя має або користуватися довірою у вирішенні всіх справ, або бути усунений із судової системи, якщо його діяльність викликає сумніви. У судах не повинно бути місця для вибіркової довіри. Тож доречніше говорити не про створення суду над суддями, а про формування судової системи, якій би довіряли.

Суддя має або користуватися довірою у вирішенні всіх справ, або бути усунений із судової системи

Катерина Коваль, Перший Заступник Голови Союзу юристів України. Одна з головних проблем адвокатського самоврядування й адвокатури України загалом – відсутність активного репутаційного менеджменту, один із важливих аспектів якого – забезпечення адвокатові права голосу, неможливість його притягнення за етичну критику, незгоду з рішеннями суду чи органів адвокатського самоврядування. Потрібно докласти зусиль для того, щоб адвоката припинили ототожнювати з особистістю його клієнта і водночас – дали йому дійсне право на висловлення.
Завершилася панель доповідей прийняттям Резолюції, що містить низку важливих для розвитку адвокатури України положень (див. нижче).

yaroslav-zejkanУ другій частині Форуму відбувся майстер­клас відомого українського адвоката Ярослава Зейкана, присвячений ключовим проблемам захисту у кримінальному провадженні.
***
Наведений короткий огляд питань, які були розглянуті на Форумі як під час виступів, так, без сумніву, й у перервах під час особистого спілкування між колегами й експертами – свідчення того, що форум своєї мети досяг: забезпечив можливість обміну думками і став платформою для виваженої дискусії, що є початком досягнення згоди й співпраці, а отже – і запорукою успішного поступу вітчизняної адвокатури в напрямі до світових стандартів шляхом утвердження її єдності, бо ж у єдності, як ми знаємо, – сила.
У контексті неодноразового наголошення на необхідності розвитку адвокатського самоврядування та згуртованості адвокатів перед лицем сучасних викликів видається доречним зауважити, що на сайті Національної асоціації адвокатів України серед подій і заходів, запланованих на 2 липня 2016 року, про Форум – жодної згадки, позначені тільки семінар з підвищення кваліфікації адвокатів у м. Одеса та семінар адвокатів Сумської області. Прикро, що для міжнародного форуму, який зібрав вісімсот адвокатів, у календарі місця не знайшлося.
Однак кількість учасників Форуму зростає щороку.

Леонід Лазебний

Леонід Лазебний,
головний редактор журналу “Адвокат”

РЕЗОЛЮЦІЯ
ІІІ Міжнародного адвокатського форуму
Місто Київ, 2 липня 2016 року

Роль та значення інституту адвокатури у демократичному суспільстві визнана усіма цивілізованими країнами світу.
Зміни до Конституції України посилили роль адвокатури не тільки в системі правосуддя , але й позасудовому захисті прав та свобод людини.
Усвідомлюючи суспільне значення професії, адвокати вважають:
1. Професія адвоката є незалежною. Незалежність повинна гарантуватися державою через реальні механізми відповідальності посадових і службових осіб, які порушують професійні права адвокатів .
2. Професійний імунітет, права адвоката, закріплені у Законі України « Про адвокатуру та адвокатську діяльність», повинні належним чином кореспондуватися з процесуальним законодавством. Так, зокрема, потребують змін та доповнень положення Кримінального процесуального кодексу України в частині спеціальних вимог щодо заходів забезпечення кримінального провадження відносно адвоката.
3. Основоположним в діяльності адвоката є принцип лояльності. Захист законних прав та інтересів клієнта є домінантою. Дії адвоката повинні відповідати формулі «що не заборонено, те дозволено». Тому потребує законодавчого закріплення наступні положення:
а) особа адвоката не повинна ототожнюватися з особою клієнта. Публічні оцінки особи адвоката у зв’язку із здійсненням захисту і представництва клієнтів є неприпустимими, та мають тягнути належну відповідальність.
б) непорушність адвокатської таємниці повинна бути аксіомою для правоохоронних органів. Відповідальність за порушення адвокатської таємниці має носити реальний характер.
в) неприпустимим є посилення відповідальності адвоката за вчинення дій, які пов’язані з реалізацію законних, у тому числі процесуальних прав і повноважень захисника і представника.
4. Законодавче закріплення адвокатської монополії може сприяти посиленню системи правосуддя, проте, з метою досягнення суспільного інтересу, така новація повинна бути належним чином збалансована реальним забезпеченням державою доступу до правосуддя незахищеним верствам населення шляхом розширення системи безоплатної правової допомоги, категорії справ, у яких допускається само представництво та представництво штатними юрисконсультами.
5. В контексті адвокатської монополії уніфікація професії повинна відбутися без якісних втрат у значенні та довірі суспільства до інституту адвокатури.
6. Законодавче реформування адвокатури повинно бути спрямоване на посилення ролі інституту адвокатури без надмірного зарегулювання адвокатської діяльності.
7. При визначені компетенції органів адвокатського самоврядування законодавчий акцент повинен бути зроблений на корисність та доцільність функцій останнього у сприйнятті кожним адвокатом. Органи адвокатського самоуправління повинні служити адвокатурі в цілому через покращення умов професійної діяльності для кожного адвоката.
8. Не є доцільною надмірна централізація функцій органів адвокатського самоврядування.
9. Враховуючи роль адвокатури у належному функціонуванні судової системи, зацікавленості у незалежності судової влади, безумовній спроможності останньої на виконання конституційних функцій, вважаємо за необхідне акцентувати увагу на забезпеченні законодавчої виваженості у ході реформування судової системи, у тому числі, недопущення звуження прав та гарантій для професійних суддів, відповідності гарантій незалежності міжнародним стандартам, зокрема, але не виключно щодо забезпечення принципу змагальності при вирішенні питань про дисциплінарну відповідальність суддів, обсягу та підстав оскарження рішень дисциплінарних органів. Питання оцінки судових рішень та відповідальності судді не можуть перебувати у віданні органів досудового розслідування, виходячи з принципу змагальності сторін у судовому процесі. Суд не може здійснювати якісне правосуддя , перебуваючи під тиском кримінального переслідування або загрозою такого тиску.
10. Адвокатура, як важливий елемент правової системи, зобов’язаний пропонувати та публічно висловлювати власну думку щодо законопроектів, які впливають на охоронювані законом свободи, права та інтереси громадян.
Адвокатура має потужний інтелектуальний потенціал та спроможна надати суб’єктам законодавчої ініціативи допомогу, спрямовану на удосконалення процесу законотворчості.
Системна законопроектна робота у сфері захисту прав та свобод громадян є одним із завдань сучасної адвокатури.
11. Адвокатура зобов’язана сформувати в суспільстві власний позитивний імідж, відновивши довіру до системи правосуддя, закону та права.
12. Адвокатура має стати належним комунікатором між суспільством та державою в питаннях захисту прав та свобод громадян.
Усі ці завдання є досяжними для сильної адвокатської спільноти.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *