Прецедент

Інструкція для жінок-адвокатів із самооборони від детективів НАБУ

Аліна Самарець

Аліна Самарець,
адвокат (м. Київ)

Обережно, НАБУїни! – Такими словами відреагувала в соціальних мережах адвокатська спільнота міста Києва і не тільки на звістку про те, що в 20 вересня 2017 р. у Київському СІЗО детектив НАБУ напав на адвоката Аліну Самарець, яка прибула для забезпечення захисту під час проведення окремої процесуальної дії за дорученням Центру безоплатної правової допомоги. По інформацію про обставини цієї події редакція звернулася до самої А. Самарець і до Прес-центру НАБУ.  

 

«Адвокат»: Аліно Миколаївно, що стало приводом для конфлікту?

Аліна Самарець: Жодного конфлікту не було. Я отримала доручення від Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у м.Києві на окрему процесуальну дію, оскільки захисник особи, за інформацією детектива НАБУ і згідно з його постановою, перебував за кордоном на відпочинку і був недоступний. Після прибуття до СІЗО я виконала всі формальності і зустрілася зі своїм тимчасовим підзахисним. Той під час конфіденційного побачення заявив, що в нього є два адвокати за договором і повідомив про своє бажання проводити будь-які слідчі чи процесуальні дії виключно у присутності своїх, обраних у законному порядку, захисників. Я пояснила, що свою відмову він має викласти письмово і роз’яснила всі правові наслідки такої відмови. Після цього підзахисний написав заяву про відмову від моїх послуг з відповідним обґрунтуванням. Та не встиг мені її вручити, бо в цей момент до кабінету ув1ійшов чоловік, який представився детективом НАБУ Єршовим Павлом Анатолійовичем і одразу спробував вручити моєму вже тепер колишньому підзахисному якийсь папірець.

«Адвокат»:  Навіть не з’ясовуючи Ваших повноважень?

Аліна Самарець:  Ні. Він відразу зробив для себе висновок, що я – то я, раз знаходжуся у слідчому кабінеті з цим арештантом. Я роз’яснила цьому детективові, що не маю права брати участь в подальших процесуальних діях, бо є заява про відмову підзахисного і в нього є захисник за договором, який в той час перебував у Києві в межах досяжності. В такому випадку викликати мали саме того захисника. Також я наполегливо пояснювала, що детектив своїми намаганнями за таких умов вручити щось особі порушує законне право цієї особи на захист і що я не буду порушувати Правила адвокатської етики та Закон. Також запропонувала детективові вийти з СІЗО разом і зателефонувати до цього адвоката та з’ясувати його думку щодо проведення процесуальної дії за його або моєї участі. Детектив начебто спочатку погодився. Але потім його реакція стала вкрай несподіваною – він кинувся у бік столу та спробував схопити заяву і пошматувати її. У арештованого виявилася хороша реакція і він встиг прибрати заяву зі столу.

«Адвокат»:   Для чого, адже підзахисному досить було голосно заявити про відмову від адвоката і на цьому відносини захисник-підзахисний припиняються?

Аліна Самарець:  Так, припиняються. Проте в Регіональний центр БВПД я маю надати підтвердження, що підзахисний дійсно відмовився від мене. Хоча я й не розумію як нищення заяви могло принципово змінити ситуацію і чому детектив так відчайдушно хотів це зробити, але при цьому він ще й кричав.

«Адвокат»:  А що саме кричав?

Аліна Самарець:  Спочатку кричав, що я не вийду з кабінету, потім почав вчиняти активні дії на підтвердження своїх погроз.

«Адвокат»:  Тобто, самим тільки криком не обійшлося?

Аліна Самарець:  Коли я зрозуміла, що нормального і виваженого в правовій площині спілкування не буде, я здійснила спробу вийти з кабінету, та коли намагалася вийти, він силоміць затримав мене. Хоч я й переконувала його, він не має права мене утримувати попри мою волю. Тоді нападник наче почав мене випускати потроху, продовжуючи при цьому перешкоджати арештанту передати мені заяву. Далі ж, аби не допустити цього, силою штовхнув мене на клітку, але в цей момент моєму екс-підзахисному вдалося все ж таки передати мені заяву. Реакція детектива була вражаючою – він з криком накинувся на мене, став виривати з рук особисті речі і вдарив ногою по моїй нозі. Мій щоденник впав і розірвався, з нього випала заява арештованого та оригінал Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю. Я швидко підняла щоденник і заяву, всунула заяву у щоденник і притиснула його (щоденник) до грудей, наче дитину. Наче від цього залежало моє життя. Мабуть я дійсно несповна розуму, бо в той момент єдина думка, яка була в мене в голові: треба вберегти заяву. Коли заява опинилася більш-менш у безпеці, я стала піднімати Свідоцтво, та детектив, аби затримати мене в кабінеті , наступив мені на руку із Свідоцтвом. Арештант спробував допомогти мені, але детектив почав відштовхувати його. Та в цей час я змогла вивільнити руку. Детектив знову повернувся у мій бік знову наступив ногою на моє Свідоцтво.

«Адвокат»:  Для чого?

Аліна Самарець:  Чи то з люті, чи з почуття неприязні, але його погляд при цьому був сповнений цинізму. Моє Свідоцтво тепер пошкоджене, хоча я вхопила циніка за волосся й кількома ривками відтягнула від свого документу. Я одразу ж швидко зібрала речі й рушила до виходу. Але так званий детектив почав наздоганяти мене, намагаючись затримати і відібрати ту ж таки жадану для нього заяву арештанта. По дорозі кричав працівникам СІЗО, щоб вони мене не випускали. Почав вимагати в них мої документи, а коли працівник СІЗО показала документи, він видрав їх з її рук та намагався забрати з собою. Співробітники СІЗО відібрали в нього документи назад, після чого він нарешті відчепився і пішов геть, а я попрямувала в інший слідчий кабінет до іншого свого підзахисного…

«Адвокат»:  Чи обійшовся для Вас цей напад без побоїв?

Аліна Самарець:  В мене наявні тілесні ушкодження легкого ступеня. Крім того, болить спина та нога. Є підозра на защемлення нерву. Але, на жаль, поки не було достатньо часу, щоб провести більш ретельне обстеження.

«Адвокат»:  Чи з Вами колись траплялося щось подібне і чи поширюється така практика в порівнянні з минулими часами, в тому числі добою «злочинної влади»?

Аліна Самарець:  Особисто я з таким стикаюсь вперше.

«Адвокат»:  Агресивні напади на адвокатів – це тенденція в силових органах чи ексцес виконання обов’язків деякими співробітниками?

Аліна Самарець:  Не хочеться вірити, що подібні випадки є віддзеркаленням тенденції тиску на захисників аби позбавити захисту наших клієнтів. Це радше відгомін старих методів, які існували, але ретельно приховувалися, й зараз застосовуються випадковими людьми що в поліції, що в прокуратурі, що в НАБУ. Хоча правду кажучи, від останніх ми обґрунтовано чекаємо більшої фаховості і професійної культури з огляду на ретельний відбір детективів за конкурсом та високу зарплату, яку треба належно відпрацьовувати. Людьми ж на своєму місці в даному кричущому випадку були як раз працівники СІЗО, які допомогли запобігти подальшим протиправним діям нестриманого й норовливого детектива щодо мене.

«Адвокат»:  Наскільки я розумію, йому це просто так не минеться.

Аліна Самарець:  В жодному разі таких вчинків не можна лишати безкарними. Через слідчо-оперативну групу в той же день я подала заяву про злочин до правоохоронних органів за 4-ма статтями, а саме:

1) ч. 2 ст. 146 KK (в поєднанні зі ст. 15) – замах на незаконне позбавлення волі;

2) ч. 2 ст. 397 KK – втручання в діяльність захисника, вчинена службовою особою з використанням свого службового становища;

3) ч. 2 ст. 398 KK – умисне заподіяння захиснику легких тілесних ушкоджень у зв’язку з діяльністю, пов’язаною з наданням правової допомоги;

4) ч. 1 ст. 399 KK – умисне знищення або пошкодження майна, що належить захиснику, у зв’язку з діяльністю, пов’язаною з наданням правової допомоги. Також я звернулася до органів адвокатського самоврядування, профспілки адвокатів, Регіонального центру з надання БВПД та керівника НАБУ Артема Ситника і сподіваюся на належну реакцію щодо цього неприпустимого вчинку високооплачуваного держслужбовця.

«Адвокат»:  Чи є вже якась реакція на Ваші звернення?

Аліна Самарець:  На сьогоднішній день за розпорядженням А. Ситника управління внутрішнього контролю НАБУ офіційно проводить перевірку. Сподіваюсь, що ця особа, яка своїм вчинком кидає тінь на всіх працівників НАБУ, понесе відповідне покарання. Якщо ж ні, то можна буде припустити , що в НАБУ не дуже прискіпливо відбирають кадри і змінились лише назви посад, серцевина ж залишилася червивою.

«Адвокат»:  Які засоби самооборони Ви порадили б жінкам-адвокатам, спираючись на власний досвід?

Аліна Самарець:  Адвокати, зокрема жінки, зазвичай не чекають насильства з боку правоохоронців, тим більше рівня НАБУ. Однак цей випадок показав, що готовими бути треба. То ж з власного досвіду хочу запропонувати коротеньку інструкцію для колег на випадок зустрічі із детективами, зокрема у закритих приміщеннях, таких як СІЗО:

1) вдягатися в пухкі речі так, щоб при падінні на клітку не зазнати травми,

2) не давати в руки детективу жодних власних документів, а показувати з відстані,

3) тримати при собі міліцейський свисток чи портативну сирену, аби можна було швидко покликати на допомогу,

4) при падінні на підлогу класти руки під себе, щоб їх не відтоптували.

Якщо практика насильства щодо адвокатів-жінок розвиватиметься, список порад, думаю, зростатиме залежно від рівня агресивності нападів та протиправної винахідливості детективів.

Розмову вів Леонід Лазебний, головний редактор

* * *

Редакція журналу «Адвокат» направила запит до НАБУ щодо цього епізоду і отримала відповідь за підписом керівника Управління зовнішніх комунікацій бюро Д. В. Манжури, в якій зазначено, що «до кінця службового розслідування надати будь-яку інформацію стосовно зазначеної події не вбачається можливим». То ж сподіваємося отримати інформацію після закінчення розслідування і обов’язково поділимося нею з нашими читачами. На момент підписання цього числа журналу до друку стало відомо, що ухвалою суду поліцію зобов’язано розпочати досудове розслідування і адвоката А. Самарець допитано вже як потерпілу в цьому кримінальному проваджені

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *