Події

Не приховуйте судову владу від суспільства!

Київ (2)

У листопаді 2017 року за підтримки Проекту Європейського Союзу «Підтримка реформ у сфері юстиції в Україні» Комунікаційний комітет системи правосуддя презентував головам судів новий для української системи правосуддя документ – Концепцію прямих зв’язків між суспільством і судовою владою.

Метою тренінгу  було ознайомлення з досвідом вітчизняних судів щодо взаємодії із громадськістю та ЗМІ і презентація Концепції прямих зв’язків між суспільством і судовою владою, схваленої спільним рішенням учасників Комунікаційного комітету системи правосуддя, створеного відповідно до Меморандуму про взаємодію та співпрацю представників системи правосуддя від 10 лютого 2017 р.

«Зміни, які зараз відбуваються у системі правосуддя в рамках судової реформи, покликані відновити суспільну довіру до судової влади, утвердити авторитет правосуддя, гарантувати незалежність, доброчесність і високий професіоналізм суддів. Для досягнення цілей судової реформи надзвичайно важливим є комунікаційний напрям, формування правильної комунікаційної стратегії», – звертаючись до учасників заходу з вітальним словом, наголосив Голова Вищої ради правосуддя Ігор Бенедисюк.

Як з’явився Комунікаційний комітет системи правосуддя?

10 лютого 2017 р. у Вищій раді правосуддя відбулося засідання за участю очільників Вищої ради правосуддя, Верховного Суду України, Ради суддів України, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Національної школи суддів України, Державної судової адміністрації України, які підписали Меморандум про взаємодію та співпрацю представників системи правосуддя України. Учасники Меморандуму домовилися про спільні дії з метою впровадження судової реформи, відстоювання незалежності судової влади, впровадження принципу верховенства права,  відновлення довіри до судів тощо.

КиївЗаради поліпшення внутрішньої та зовнішньої комунікаційної діяльності судової влади керівники усіх органів суддівського врядування та самоврядування  утворили Комунікаційний комітет системи правосуддя. Це було перше рішення прийняте в рамках Меморандуму. Крім того, було схвалено механізм дій у разі виникнення ситуацій, що потребують реагування. Ще одне спільне рішення – утворення Прес-центру судової влади України при ВРП. Прес-центр розпочав роботу з 8 вересня 2017 р.

21 липня 2017 р. спільним рішенням учасників цього Меморандуму як його додаток було також затверджено Концепцію прямих зв’язків між суспільством і судовою владою, розроблену відповідно до Висновку № 7 (2005) Консультативної ради європейських суддів  (КРЄС)«Правосуддя та суспільство».

«Судова влада повинна сама подбати про те, щоб стати відомою» (КРЄС)

У своєму Висновку № 7 (2005) КРЄС рекомендує заснувати Програми загальної підтримки європейських судових органів та держав, спрямовані на те, щоб піти далі за надання загальної інформації суспільству у сфері правосуддя та сприяти формуванню правильного сприйняття ролі судді в суспільстві.

КРЄС вважає, що саме суди повинні бути тією інституцією, що організовує програми з метою покращення розуміння та довіри суспільства до системи правосуддя. За рекомендаціями КРЄС паралельно судову раду слід наділити функцією координування різних місцевих ініціатив, а також сприяння національним програмам установлення зв’язків із громадськістю (програми охоплення). Судова рада за допомогою залучених професіоналів може надавати складнішу та ширшу інформацію і сама має подбати про е, щоб стати відомою і зрозумілою загалу, йдеться у висновку КРЄС.

У тому самому Висновку № 7 (2005) КРЄС вказала на роль незалежного органу, яким цілком може бути судова рада чи один з її комітетів, якщо необхідно — за участю спеціалістів у сфері медіа, у вирішенні проблем, пов’язаних із висвітленням судових справ, або складнощів, які виникають у роботі журналістів.

Нарешті, у згаданому Висновку КРЄС, розглядаючи питання нападок на суди чи суддів з боку ЗМІ або політичних чи громадських діячів за допомогою ЗМІ, дійшла висновку, що, хоча сам суд чи суддя мають утримуватися від реагування через ті самі канали, судова рада або судовий орган повинні мати можливість та готовність оперативно й ефективно надати відповідь на такі закиди чи нападки, коли це необхідно.

Зважаючи на євроінтеграційний курс нашої держави та необхідність дотримання міжнародних стандартів, слід зазначити, що на важливості правильної комунікації системи правосуддя наголошено і у багатьох інших європейських рекомендаціях.

Так, Планом дій Ради Європи щодо посилення незалежності та неупередженості судової влади, затвердженим 13 квітня 2016 р. на 1253-му засіданні заступників міністрів Комітету Міністрів Ради Європи, окремо виділено низку заходів для забезпечення поваги до авторитету судової влади під час критики останньої з боку виконавчої та законодавчої гілок влади:

«Судова влада повинна обрати більш активний підхід щодо роботи зі ЗМІ, а також загалом щодо інформування суспільства, з метою підвищення довіри громадськості до судової влади, уникнення і вирішення непорозумінь стосовно судочинства й окремих справ…

Доречним може бути розгляд можливості щодо створення відповідних служб або призначення речників, які могли б від імені судової влади відповідати на критику та надавати загальні пояснення щодо процесу судочинства».

ВРП – масштабна робота для покращення комунікації

«Вища рада правосуддя (а до конституційної реформи – Вища рада юстиції) здійснила масштабну роботу з формування нової інформаційної політики. Найперше, що зробив новосформований склад Вищої ради юстиції у сфері комунікації, – повністю відкрив доступ до засідань та інформації про діяльність Ради», – зазначив під час презентації Голова ВРП. Рада досі залишається єдиним органом суддівського врядування в світі, яка проводить свої засідання у прямому ефірі.

 

Одеса

Під час зустрічі в Одесі

Керуючись принципом відкритості та гласності, Вища рада юстиції запровадила онлайн-трансляції засідань Ради, що були доступними громадськості на офіційному веб-сайті. Це було зроблено для того, щоб продемонструвати громадянам, що новостворені органи у сфері судової влади готові до відкритого та чесного діалогу із суспільством.

Вища рада правосуддя продовжує активно розвивати комунікаційний напрям.

Усі засідання Вищої ради правосуддя транслюються в онлайн-режимі на веб-сайті Ради та є доступними кожному.

Серед головних задекларованих принципів комунікаційної взаємодії – партнерство та відкритість Вищої ради правосуддя, що означає волевиявлення до співпраці зі ЗМІ, громадянами, інститутами громадянського суспільства через участь у спільних заходах, брифінгах, конференціях тощо.

У Вищій раді правосуддя періодично проводяться лекції та ознайомчі екскурсії для студентів вищих навчальних закладів, які на власні очі можуть побачити роботу конституційного органу та поспілкуватися з членами Ради і співробітниками секретаріату. Студенти проходять у Вищій раді правосуддя ознайомчу практику, залучаються до волонтерської роботи.

Вищою радою правосуддя започатковано співпрацю зі Школою судової журналістики, яка функціонує при Київському апеляційному адміністративному суді. 6 листопада цього року студенти Школи судової журналістики, майбутні журналісти, відвідали Вищу раду правосуддя із ознайомчою екскурсією.

У Вищій раді правосуддя створюється музей, який має зберегти та передати пам’ять про знакові моменти в історії та розвитку системи правосуддя України.

«Ми розуміємо, що для формування довіри та поваги до судової влади дуже важливим є діалог із громадськістю та ЗМІ, який повинен стати постійним. Ми повинні відчувати виклики суспільства і вчасно на них реагувати  Де потрібно – не втомлюватися роз’яснювати нашу позицію чи позицію суду, а де є така необхідність – змінювати практику організації нашої діяльності, аби суд став справді місцем, де громадянин знайде захист», говорить І.  Бенедисюк.

Активна комунікаційна робота здійснюється Вищою радою правосуддя не лише стосовно громадськості та ЗМІ, а й усередині системи правосуддя. Надзвичайно важливою є внутрішня комунікація, адже тільки спільними зусиллями органів системи правосуддя, судів та суддів вдасться відновити довіру до суду, вибудувати таку систему правосуддя, яка відповідатиме очікуванням суспільства, інтересам держави та гарантуватиме належні умови для незалежного, безстороннього та ефективного здійснення судочинства суддями.

З метою відновлення довіри до судової влади Вищою радою правосуддя посилено співпрацю та спільну комунікаційну діяльність із Радою суддів України, Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, Державною судовою адміністрацією України, Національною школою суддів України.

Через створену при ВРП Раду голів апеляційний судів одночасно ведеться діалог із головами апеляційних судів.

Налагоджуються поступово взаємодія із органами поліції, прокуратури, адвокатським та  науковим середовищем. Цей діалог не є простим, але зміни, які впроваджуються внаслідок судової реформи, а це єдність юридичної професії, швидше, йдуть на користь діалогу.

«Таким чином, сьогодні є чітке розуміння важливості побудови правильної комунікації для досягнення цілей судової реформи, ефективної імплементації законодавчих та інституційних змін та врешті – відновлення довіри до судової влади, її авторитету в очах громадськості», – наголосив І. Бенедисюк.

При цьому важливо пам’ятати, що реалізувати ці прагнення вдасться тільки спільними зусиллями всіх представників системи правосуддя, об’єднанням навколо спільної мети суддів, співробітників апаратів судів, органів врядування та самоврядування системи правосуддя.

Координатор проекту ЄС «Підтримка реформ у сфері юстиції в Україні» Довідас Віткаускас: «Питання комунікації судової влади і громадськості дуже важливий. Адже часто юристи говорять на незрозумілій мові, тому важливо, щоб журналісти грамотно доносили інформацію». Експерт також підкреслив, що розроблені методичні рекомендації прямих зв’язків судів з громадськістю – це крок вперед до заданої мети, до покращення комунікації між судами та суспільством.

Прямі зв’язки судів та суспільства – що це таке?

Член Ради суддів України, член робочої групи Комунікаційного комітету системи правосуддя, суддя господарського суду Харківської області  Тетяна Суярко переконана, що судова влада може і повинна працювати із громадянами напряму, особливо тими, хто ніколи не був у суді, і правильна  комунікативна робота здатна змінити ставлення до суду. Декілька соціологічних компаній нещодавно провели дослідження рівня довіри до суду. Сьогодні він не перевищує 12%. На думку Т. Суярко, вихід – у відкритості. «Нам потрібно виходити до людей, спілкуватися і бути відкритими. Адже за нас ніхто нічого не зможе зробити, ми повинні налагоджувати комунікацію самостійно»,  підкреслила член РСУ та автор концепції. Ідея цього документа дуже проста – запропонувати судам дієві інструменти для прямої взаємодії із суспільством, аби стати відомою та зрозумілою для людей. З метою акумулювати вже накопичений судами досвід було видано  за підтримки видавництва «Прецедент» навіть спеціальні методичні посібники. Суд також повинен сам стати першоджерелом інформації про свою діяльність, а для цього потрібно і більш широко висвітлювати судові процеси та інші заходи в судах, створювати більше хороших інформаційних приводів.

Харків

Тренінг у Харкові

Що ж це таке: «прямі зв’язки судів із суспільством»? КРЄС каже, що прямі зв’язки судів із суспільством установлюються за допомогою програм охоплення (інформаційних програм). Програми охоплення (outreach programmes) – заходи (інструменти) ознайомчого, інформативного характеру, завдяки яким суспільство отримує відомості про діяльність судів та роботу суддів через прямі зв’язки між судами і широким загалом. Програми орієнтуються на конкретні категорії громадян: малят, школярів, студентів, дорослу аудиторію, юридичну спільноту тощо. Це й обумовлює проведення тих чи інших заходів та використання відповідних інструментів і каналів комунікації. Ігри, лекції, конкурси, блоги, коментарі – все це заходи та інструменти прямих зв’язків.

На необхідності інформаційної відкритості судів та ефективної комунікації, зокрема за допомогою програм охоплення, акцентував увагу й позачерговий XIV з’їзд суддів, який відбувся у 2017 р.

«Налагодження прямих зв’язків судів із громадськістю за допомогою різноманітних програм охоплення не є панацеєю і не забезпечить уже завтра високого рівня довіри до суду в суспільстві, у якому, за твердженнями соціологів, панує тотальна криза недовіри: недовіри людей не тільки до владних інституцій, а й один до одного. Разом з тим переконана, що того рівня довіри, який повинен мати суд у громадян, ніколи не вдасться досягти за відсутності комунікації між судом та суспільством. Ми можемо залишатися прихильниками консервативних позицій і думати, що комунікація суду з громадянами має відбуватися лише за допомогою публічного розгляду справ (до речі, вважаю забезпечену законодавством відкритість судових процесів безпрецедентною та подекуди надмірною). Але ми не можемо заперечувати дійсність: час минає, суспільство змінюється і це вимагає нових підходів до комунікації», – переконана Т. Суярко.

Чого навчилися учасники тренінгів?

Учасники тренінгу отримали практичні поради щодо реалізації зазначеної Концепції, комунікації в умовах кризової ситуації, а також рекомендацій Прес-центру судової влади України щодо роботи з інформацією в судах, методики роботи з різними віковими групами молоді, досвіду розробки модельних судових засідань, використання медіа-ресурсів (радіо, телебачення, соціальних мереж тощо) для популяризації роботи суду, розроблення комунікаційної стратегії та комунікаційних планів у судах.

Під час тренінгу очільники судів мали нагоду обговорити поточні та проблемні питання комунікації й отримати консультації щодо їх вирішення.

Першими до участі у тренінгу були запрошені керівників судових установ, оскільки саме від їхньої лідерської ролі залежить реалізація Концепції прямих зв’язків між судовою установою та суспільством. Успіхи їхніх колег − голів судів, які вже успішно комунікують із суспільством, надихають на розроблення та втілення власних проектів.

Загалом тренінги відбулися протягом листопада цього року у п’яти містах України: Харкові, Львові, Києві, Одесі та Дніпрі. Учасники тренінгу отримали розроблені спікерами методичні рекомендації з реалізації Концепції. Матеріали доступні для завантаження і на офіційному веб-сайті Вищої ради правосуддя.

Спікерами тренінгу виступили: суддя господарського суду Харківської області Тетяна Суярко, голова Вінницького апеляційного адміністративного суду Віталій Кузьмишин, голова Зарічного районного суду міста Суми Ганна Шелєхова, суддя-спікер апеляційного суду Кіровоградської області Світлана Яковлєва, голова Гребінківського районного суду Полтавської області Леся Федорак, голова апеляційного суду Хмельницької області Анатолій Марцинкевич та прес-секретар цього суду Наталія Совва, начальник управління інформації та забезпечення комунікаційної діяльності секретаріату Вищої ради правосуддя, керівник Прес-центру судової влади України Оксана Лисенко, заступник начальника управління інформації та забезпечення комунікаційної діяльності секретаріату Вищої ради правосуддя, заступник керівника Прес-центру судової влади України Ірина Паламарчук.

Презентувала Концепцію на тренінгах Т. Суярко, у її арсеналі чимало власних розробок заходів по роботі суду та молоді: квести, судові дебати, круглі столи тощо.

Під час тренінгу приділили увагу і роботі з ситуаціями, які потребують реагування, подала алгоритми дій під час так званої кризової комунікації.

Голова Вінницького апеляційного адміністративного суду В. Кузьмишин ознайомив учасників заходу про досвід суду з проведення комунікаційних заходів від брифінгів до модельних судових засідань. Голова апеляційного суду Хмельницької області А. Марцинкевич та прес-секретар суду Н. Совва презентували телепроект «Слово Феміди» та власну концепцію підготовки судових новин. Як наголосила Н. Совва, запорукою  комунікаційного успіху апеляційного суду є підтримка керівництва, креативність прес-служби, розуміння нею загальнонаціонального контексту й завдань всього судового корпусу, активне життя самого суду, підтримка колег, суддів та працівників апаратів судів області. За словами А. Марцинкевича, важливим для судової системи є створення певного центру в системі – Вищої ради правосуддя та наділення її відповідальність як за незалежність суду, так і за авторитет правосуддя, якби суди вчасно розпочали активну комунікаційну діяльність, ситуація сьогодні в інформаційному просторі була би кардинально іншою. На жаль, сьогодні за суди говорять поки що інші. Однак ця ситуація змінюється.

Так, суддя-спікер апеляційного суду Кіровоградської області Світлана Яковлєва є й автором радіопрограми.  За словами С. Яковлєвої, до такої ініціативи суддю-спікера спонукали численні запити громадян, особливо осіб похилого віку, інших вразливих верств населення, справи яких розглядалися у судах. Сьогодні така радіопрограма в регіоні виходить вже за участю представників судів, поліції та адвокатів. Л. Федорак в рамках презентації Концепції прямих зв’язків між суспільством і судовою владою та кращого досвіду судів із впровадження прямих зв’язків між судами та суспільством розповіла про власний досвід роботи у сфері комунікації, а саме про реалізацію проектів «Робочий день із суддею», «Суд очима дитини», «Дитяча кімната у суді», дала практичні поради. Нещодавно голова суду презентувала новий проект – трансляції реальних судових засідань у соціальній мережі Фейсбук.

Усі учасники заходу єдині у тому, що суд буде успішним у сфері комунікації тоді, коли спільно працюватимуть голова суду, суддя-спікер та прес-секретар, а відповідальність за авторитет установи нестимуть усі працівники суду.

Голова ж Вінницького апеляційного адміністративного суду В. Кузьмишин не втомлюється підкреслювати: суд повинен працювати так, аби кожен громадянин, який його поріг, відразу відчув і шанобливе і людське ставлення до себе.

«Також ми зобов’язані подати громадянину весь спектр послуг, на які він має право згідно із законом, починаючи з інформаційної підтримки та закінчуючи отриманням судового рішення», – зазначив Віталій Кузьмишин.

План – в дію

Комунікаційний комітет системи правосуддя рекомендував кожному суду розробити та впровадити плани з реалізації документа на 2018-2020 роки.

Заступник начальника управління інформації і забезпечення комунікаційної діяльності секретаріату Вищої ради правосуддя, член Робочої групи Комунікаційного комітету системи правосуддя Ірина Паламарчук ознайомила учасників тренінгу з тим, як розробляти та впроваджувати комунікаційну стратегію, починаючи від аналізу реальної ситуації, визначення комунікаційних цілей;  цільової аудиторії, ключових повідомлень та інструментів комунікації, до контрольної оцінки.

«Дуже важливо, щоб основні ідеї комунікаційної стратегії були донесені до всіх працівників суду, адже всі вони навмисне чи ні передають інформацію від суду до її цільової аудиторії», – резюмувала І.Паламарчук.

Як зауважила під час тренінгів Т. Суярко, замість того щоб скаржитися, потрібно спробувати щось змінити. Саме такою має бути відповідальна позиція представників судової влади. І, до речі, представники адвокатської спільноти та прокурори також не повинні стояти осторонь, адже згідно зі змінами до Основного Закону саме суд, адвокатура та прокуратура уособлюють правосуддя, а отже доносити до суспільства цінність правосуддя, як і боронити незалежність суду – це спільне завдання представників усіх юридичних професій.

Львів

Учасники

Оксана Лисенко, начальник управління інформації та забезпечення комунікаційної діяльності секретаріату Вищої Ради Правосуддя

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *