Події

Нова доба порушень прав адвокатів в Україні

yuliya-kurylo

Юлія Курило, член правління Асоціації адвокатів України

9 червня 2016 року проектом Європейського Союзу «Підтримка реформ у сфері юстиції в Україні» був проведений круглий стіл «Захист прав адвокатів та гарантії адвокатської діяльності: висновки та рекомендації», у якому взяли участь представники адвокатського самоврядування та громадських організацій адвокатів, судді, державні посадовці, науковці. Експерти проекту ЄС представили однойменний документ та рекомендації для захисту професійної діяльності адвокатів, а також запропонували систему заходів запобігання порушенню їхніх професійних прав (повний текст документу розміщено на сайті Проекту http://www.justicereformukraine.eu/wp­content/uploads/2016/06/ProtectingAdvocates­Memo_FINAL_ukr.pdf).
Основною темою дискусії між учасниками заходу стали суттєві розходження між нормами законодавства й реальною практикою. Хоча статус адвокатів і гарантії здійснення ними професійної діяльності нібито захищені Конституцією України, Кримінальним і Кримінальним процесуальним кодексами, законом «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», все ж їм увесь час доводиться долати перешкоди під час здійснення свого прямого обов’язку — надання правової допомоги клієнтам. Два ключові моменти, які зумовлюють таку ситуацію, полягають в упередженості суддів і аж надто широких повноваженнях прокурора й представників сторони обвинувачення (про це неодноразово зазначали учасники і експерти Проекту ЄС, зокрема й у презентованих під час круглого столу Висновках).
Звідси — ті порушення, на які постійно нарікають адвокати: недопущення до клієнтів, нехтування правом на конфіденційне спілкування клієнта й захисника, ненадання чи невчасне надання адвокату доступу до матеріалів справи, проведення неправомірних обшуків в офісах адвокатів і вилучення документів, що становлять адвокатську таємницю, порушення статусу адвокатів у кримінальному провадженні, зловживання притягненням адвокатів до дисциплінарної відповідальності та порушенням кримінальних справ проти них, застосування «позасудових» заходів впливу на адвоката, зокрема залякування, погроз, словесних образ, знищення майна і навіть вбивства. Усе це стало предметом обговорення під час круглого столу.
Ілля Костін, голова комітету захисту прав адвокатів Ради адвокатів Київської області. Сьогодні в контексті захисту гарантій професійної діяльності адвокатів ми маємо кілька нагальних тактичних проблем, серед яких, зокрема, — скласти «чорний список» осіб, які порушували професійні гарантії адвокатів і перешкоджали здійсненню ними професійної діяльності, щоб обмежити їхній доступ порушників в адвокатуру у майбутньому, коли вони за віком чи через «службові подвиги» залишать нинішні посади. Треба домогтися, щоб про обшук у приміщенні адвоката органи адвокатського самоврядування були попереджені не за годину, а за добу і мали час та можливість належно зреагувати. Крім того, потрібно ініціювати внесення змін до КПК, передбачивши, що в разі, якщо докази отримані з порушенням прав адвоката, є недопустимими.

Захист професійних прав адвоката має бути закріплений в законі як основний напрям діяльності На­­ціональної асоціації адвокатів України

Дмитро Кухнюк, адвокат, керуючий партнер АО «Мельник, Кухнюк і Партнери». У Європі є поняття бездоганна репутація. Думаю, нам теж варто увести його в обіг, можливо, навіть закріпити на рівні законодавства, і почати вести відкриті списки осіб, репутація яких була заплямована. Слід також внести в профільний Закон захист професійних прав адвокатат як основний напрям діяльності Національної асоціації адвокатів України. Не менш важливо зараз також запобігти формуванню серед адвокатської спільноти класу адвокатів­держслужбовців, які не матимуть прав та гарантій незалежного здійснення ними професійної діяльності, а стануть знаряддям у руках державного апарату. Саме перед такою загрозою ми опинилися сьогодні із запровадженням інституту безоплатної правової допомоги. Для того, щоб справді захистити себе від посягання на наші професійні гарантії, ми маємо здійснити реальні законодавчі кроки, зокрема йдеться про зміни до КПК, які би визначили процесуальний статус представника Ради адвокатів регіону.

viktoriya-mitko

Вікторія Мітько, голова ВГО «Об’єднання адвокатів, які надають безоплатну правову допомогу». Наразі важливим для нас є формування громадської думки про ті події, які відбувається навколо адвокатури. Потрібно донести до суспільства через засоби масової інформації, що порушення прав адвокатів – це не вузькопрофесійна проблема, такий собі робочий момент, а справді серйозна ситуація, за якої порушені права кожної людини на отримання якісної правової допомоги — фактично, під загрозою опиняються підвалини правової держави.
Катерина Кармазіна, керівник Одеського відокремленого підрозділу ВГО «Об’єднання адвокатів, які надають безоплатну правову допомогу». Адвокати Одеської області консолідували свої зусилля для захисту прав і професійних гарантій адвоката. У регіоні близько 2000 адвокатів, з яких 209 входять до Об’єднання адвокатів, які надають безоплатну правову допомогу. Усі вони згуртувалися для реагування у випадку безпідставного притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності.
Ми намагаємося добиватися внесення відомостей про порушення прав адвокатів до ЄРДР, але далі справи не йдуть, часто самі адвокати ініціюють їх припинення на прохання клієнтів, які не хочуть розголосу. Серед практичних заходів пропонуємо домагатися виключити із КПК статті про залучення адвоката на окрему процесуальну дію. Потрібно також домовитися з Національною школою суддів України про внесення відповідного пункту в робочі програми й змінити програму підготовки до кваліфікаційного іспиту судді, зокрема додати окремий блок питань, що стосуються стандартів адвокатської діяльності. За участі юристів Української Гельсінської Спілки був підготовлений звіт «Адвокати прав людини під загрозою» (http://precedent.in.ua/wp­content/uploads/2016/06/1445943394.pdf), який надіслали ключовим європейським організаціям, зокрема Раді Європи. Одним із важливих його пунктів було те, що на вивчення прав людини у вишах відведена мізерна кількість годин, що є однією з основних підстав їх порушення в майбутньому.

Набагато ефективніше брати участь у підготовці нових суддівських кадрів, ніж потім намагатися виправити недоліки й порушення в їхній роботі

nova-doba-porushen-prav-advokativ

Наталія Марчук, суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ. Нещодавно до мене звернулися, щоб я прочитала суддям апеляційних судів курс права на захист, хоча я не спеціаліст, читати його мали б адвокати. Серед лекторів у Школі суддів адвокатів немає, можливо, через низький рівень оплати. Однак, якщо адвокатура справді хоче знайти порозуміння з представниками суддівського корпусу, то варто визначити для себе пріоритети й зробити вибір між фінансовими інтересами й можливістю поділитися досвідом.
Для адвокатів немає альтернативи – тільки прийти до суддів і говори ти з ними. Якщо цього не зробити, то кожен добре навчений слідчий зможе успішно переконати їх, що саме через появу адвоката «валиться» вся справа, бо без визнання вини немає вироку.
Набагато легше і дієвіше брати участь у підготовці нових суддівських кадрів, ніж потім намагатися виправити недоліки й порушення в їхній роботі. Тож потрібно спрямувати свої зусилля переважно на них, а не на закоренілих слідчих і прокурорів. Відсутність з нашого боку продуманої просвітницької кампанії і зумовлює як низьку правову культуру суспільства загалом, так і правоохоронних органів зокрема. Починати ж ми маємо не з університету, а раніше, наприклад, варто використовувати можливості соціальної реклами і за її допомогою пояснювати пересічним громадянам, як захищатися й куди звертатися у випадках порушення їхніх прав, у тому числі й корупційних правопорушень. І звичайно ж потрібно змусити суспільство нарешті зрозуміти, що в корупції винні не тільки ті, хто бере хабарі, а й ті, хто їх приносить.
Олексій Шевчук, керуючий партнер АО «Шевчук і партнери». Наше першочергове завдання – лобі­ювати інтереси адвокатської спільноти у Верховній Раді України. Ми роками збираємося, засновуємо асоціації й спілки, витрачаємо на це кошти, розробляємо рекомендації і методичні матеріали, але нічого не змінюється на краще, навпаки. Тому не варто повторювати уже пройдене, потрібно вносити зміни в КК і КПК, які би дали змогу зміцнити процесуальний статус адвоката. Інакше нас і далі будуть викидати з обшуків, виводити на вулицю, класти обличчям на підлогу й вилучати речі – і ми ніде не знайдемо реального захисту наших професійних гарантій, тим паче не знайдемо його у Комітеті захисту прав адвокатів НААУ, який не має жодних реальних повноважень.
Ганна Колесник, голова Комітету захисту прав адвокатів та гарантій адвокатської діяльності НААУ. Комітет захисту прав адвокатів від лютого місяця звертається в усі можливі організації на національному й міжнародному рівнях з приводу порушення прав адвокатів. На сьогодні вже маємо певну реакцію, але цього недостатньо. Комітет розглядає кожну справу, однак захист порушених прав – справа всіх адвокатів, а не тільки Комітету. І нам справді потрібні дієвіші інструменти, ніж звернення.
У справі адвоката Шадріна про підпал його автомобіля в Харкові виявилося, що за чинним кримінальним законодавством знищення майна адвоката тягне за собою менше покарання, ніж знищення майна пересічного громадянина. Тож перш за все нам потрібні зміни в законодавсті.
Олена Костюченко, голова Науково-­експертної ради Асоціації адвокатів України. Ми не повинні витрачати час і зусилля на пошуки того, хто недопрацював у справі захисту прав адвокатів. Потрібно виробити план дій. Проект «Підтримка реформ у сфері юстиції в Україні» має унікальну можливість долучитися до підготовки кадрів поліції, і необхідно цю можливість використати. Досі Україна демонструвала міжнародним донорам, що проводить проєвропейські реформи. Правоохоронні органи, що були створені в їх результаті, наділені реальними повноваженнями й засобами тиску, але є недозрілими, мають недостатню правосвідомість і подекуди навіть прогалини в знанні права. Через участь у їх навчанні ми зможемо поширювати серед них нові стандарти ставлення до професії адвоката, оскільки на разі по відношенню до представників останньої під час розслідування вони вчиняють злочини, тяжчі за ті, у скоєні яких підозрюють клієнта захисника.
Крім того, ми повинні спробувати досягти і законодавчого закріплення норми про вияв неповаги до адвоката як порушення, оскільки зараз слушний для цього час — готується новий закон про адвокатуру. Потрібно враховувати й те, що злочини щодо порушення прав адвокатів розслідує той самий орган, працівники якого їх порушують, тож ми не можемо розраховувати на неупереджене ставлення. Та й судді, які потім розглядають справи, тільки сприяють беззаконню.
Першочергове значення для нас має чітке врегулювання дисциплінарної відповідальності
Віктор Короленко, модератор Робочої групи при Президентові України з питань реформування адвокатури, прокуратури, системи безоплатної правової допомоги. На сьогодні ми маємо чітке усвідомлення того, що адвокатура відіграє дуже важливу роль у судочинстві України як правової демократичної держави і намагаємося зробити все, щоб захистити її професійні гарантії.
Темпи підготовки змін до профільного Закону можуть видаватися надто повільними й викликати обурення, але маю зазначити, що обсяг завдань, які ми повинні вирішити, дуже великий. Законотворча робота вимагає багато зусиль і високої кваліфікації законотворців, адже шляхи вирішення проблем, що перед нами постали, не є очевидними, а зміни до законодавства мають бути системними.
Тому адвокатській спільноті необхідно долучатися до розроблення цих змін, надсилати свої пропозиції через органи адвокатського самоврядування або залишати на сайті Ради з питань судової реформи. Найближчим часом ми плануємо підготувати зміни до закону про адвокатуру й КПК, до цього процесу долучені «люди з поля» — представники Національної асоціації адвокатури України, Асоціації правників України і адвокати, які надають безоплатну правову допомогу.
Першочергове значення для нас має чітке врегулювання дисциплінарної відповідальності. До цього питання потрібно підійти дуже виважено, поспіх у його вирішенні й проведенні реформи не принесе бажаного результату, у чому ми можемо переконатися уже тепер, коли оскаржуються накази керівників поліції про звільнення поліцейських. Тож новий закон повинен дати нам чіткі критерії визначення бездоганної репутації працівника правоохоронних органів і в перспективі — усіх причетних до здійснення судочинства.
Олена Смірнова, представник Уповноважено­­­го Верховної Ради України з прав людини. Маємо визнати, що рівень правової освіченості працівників правоохоронних органів доволі низький. Я проводила заняття зі спеціальним підрозділом із захисту прав людини: половину його складу не можна допускати до роботи в поліції, оскільки для них людина, яка порушила закон, більше не має права на права, тож не має права й на правову допомогу. А наслідок цього — суттєві порушення при вчиненні процесуальних дій, які тільки шкодять справі й допомагають винному уникнути покарання.
Сергія Бочковського, голову Державної служби України з надзвичайних ситуацій, слідчі затримали за корупцію на засіданні уряду, при Генеральному прокуророві й Міністрі юстиції, — а тепер він на свободі. Виходить, що самі правоохоронці прирікають свої справи. Сьогодні 50 % звернень до Уповноваженого з прав людини надходять щодо кримінальних проваджень. Кваліфікаційні комісії, замість з’ясовувати питання професійної придатності, використовують дисциплінарну практику для зведення рахунків. Та й адвокатське самоврядування недостатньо активне в боротьбі за професійні гарантії. Були випадки, коли омбудсмен виступав на захист адвоката, але, прийшовши в суд, не виявляв там жодного представника адвокатського самоврядування.

Необхідно домогтися, щоб реагування було ефективним, а покарання — невідворотним

Юлія Курило, член правління Асоціації адвокатів України. Актуальним на разі є запобігання порушенням правил адвокатської етики, а також, якщо таке порушення все ж сталося, формування дієвих інструментів, які би дали змогу не залишити його безкарним. Практику реагування на такі випадки треба оприлюднювати, узагальнювати роботу дисциплінарних палат регіонів, створивши щось подібне до реєстру судових рішень. Формування єдиної практики дасть визначеність самим адвокатам.
Валерія Гусарова, член Комітету захисту прав адвокатів та гарантій адвокатської діяльності Ради адвокатів Харківської області. Роз’яснювальну й просвітницьку діяльність потрібно вести й серед самих адвокатів. Ми натрапляємо на те, що захисники прав людей не знають про існування в регіонах комітетів, які мають захищати їхні власні права, намагаємося проводити семінари, присвячені цій темі, роздаємо рекламні матеріали. Однак до складу таких комітетів все одно входять тільки ті адвокати, права яких уже були порушені. Наша діяльність у цьому напрямі не приносить очікуваного результату, значною мірою через те, що не маємо достатнього фінансування, здебільшого все доводиться робити своїми силами.
Олег Руденко, керуючий партнер АО «Адвокатська група «Ваше право» (Черкаси). Ми говоримо про потребу реформувати прокуратуру й суд, але маємо не забувати й про себе, адже потрібні й внутрішні зрушення в самій системі адвокатури. Ми намагаємося не розголошувати ті суперечки й непорозуміння, які існують між представниками нашої професії, але саме ці суперечки не дають адвокатам об’єднатися й діяти як єдиний злагоджений механізм у захисті своїх прав.

***
Висновки і рекомендації Проекту ЄС, як і пропозиції вітчизняних експертів та адвокатів, які повсюдно й повсякчас стикаються з порушеннями гарантій своєї професійної діяльності, було узагальнено задля вироблення подальших кроків опору порушенням прав адвокатів.

Оскільки формат чорних списків викликав заперечення у кількох учасників круглого столу (і таке вже не вперше), я поділився з колегами думкою, що варто створити базу даних, яка б не носила такої дискримінаційної назви і водночас забезпечила б усунення безкарності таких порушень і порушників.
Пропоную створення відкритої Бази даних порушень прав адвокатів (на зразок ЄРАУ) з такою попередньою структурою:
1) порушення (дата, об’єкт, зміст, шкода заподіяна порушенням),
2) порушник (П. І. Б., посада, процесуальний статус, якщо такий є),
3) характер порушення (рішення, дії, бездіяльності з копіями документів),
3) реагування органів адвокатського самоврядування,
4) результат реагування (документувати):
пояснення порушника на звернення органів адвокатського самоврядування,
припинення порушення,
відновлення прав,
покарання порушника.
Зібрану інформацію можна буде використовувати для:
1. Узагальнення порушень — виділення найбільш традиційних чи добре відпрацьованих з наступним оприлюдненням і унаочненням перед органами влади, в тому числі законодавчим органом для подальшого внесення нормативних змін.
2. Розроблення і вдосконалення сценаріїв реагування органів адвокатського самоврядування.
3. Використання під час прийняття рішення атестаційними органами адвокатури про право на заняття адвокатською діяльністю осіб, які порушували права адвокатів.
Прошу долучатися з конкретними ідеями щодо цього інструменту і надсилати свої пропозиції на електронну адресу редакції.

Не будьмо байдужими – думаймо сьогодні про те, хто стоятиме з нами опліч завтра.

Леонід Лазебний

Леонід Лазебний,
головний редактор журналу «Адвокат»

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *