Прецедент

Одна секунда в житті рядового адвоката.

Олег Веремієнко журнал Адвокат №3

Кримінальне обвинувачення проти Олега Веремієнка

Олег Веремієнко: Коли п’ять років тому я вперше прочитав закон «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», одразу зрозумів, що в ньому закладено нерівність. Голос адвокатів, дотичних до самоврядних органів, має вдесятеро більшу вагу, ніж голос звичайного self-made адвоката. Такої несправедливої системи немає в жодній адвокатурі розвинених країн, окрім пострадянських. Більше того, я маю інсайдерську інформацію, що цей Закон був розроблений Адміністрацією Президента в останні роки панування В. Януковича, щоб узяти адвокатів «на короткий ланцюжок». А ті, хто зараз формально керує адвокатурою, просто скористались наданими Законом можливостями у своїх власних інтересах.
«Адвокат»: Хоч це був план попередників, сучасники, очевидно, і далі втілюють його у життя. Для чого і кому, на Ваш погляд, потрібна керована згори адвокатура?
Олег Веремієнко: Сучасники навіть перевершили попередників у реалізації задуму. Слід сказати відверто, що в адвокатурі також є люди, які покривають кримінал своїх клієнтів, беруть участь у корупційних схемах. Наближеність цих людей до керівної адвокатської верхівки гарантує їм дисциплінарну безкарність. Зро­зуміло, що ми, адвокати, повинні не судити людей за їхні вчинки, а надавати правову допомогу, та не слід цим зловживати.
Централізовано керована адвокатура – це форма прикриття для адвокатів, які, щоб гарантувати собі підтримку, «зближуються» з центральними чи регіональними самоврядними органами, чи входять до їх складу. Беручи участь у згаданих схемах, такі недобросовісні адвокати виставляють всю адвокатуру у вельми неприязному світлі. Тому я звичайно згоден з тим, що адвокатура має очищуватися, і починати очищення треба саме з органів самоврядування.

Я прибув на захист колеги не як представник якогось органу адвокатського самоврядування, а як рядовий адвокат

«Адвокат»: Випадок, який є предметом нашої розмови, особливий, бо проти Вас за надання правової допомоги клієнту порушили і дисциплінарне провадження, і кримінальне. Чому?
Олег Веремієнко: Спершу про саму подію. Я прибув на захист колеги не як представник якогось органу адвокатського самоврядування, а як рядовий адвокат. Ми не були особисто знайомі, але історія адвоката Ігора Чудовського у всіх «на слуху». Крім того, в рамках моєї роботи в Українській Гельсінській спілці з прав людини (УГСПЛ), я маю доступ до списків людей, які потерпіли і потерпають від терористів на Сході країни, для надання правової допомоги.
«Адвокат»: Ви були адвокатом І. Чудовського?
Олег Веремієнко: До прибуття на місце події не був. Вважаю, що коли відбуваються такі ситуації, я їх називаю «правовий Чорнобиль», то має виїжджати той, хто перебуває найближче. На такі речі миттєво треба реагувати якнайшвидше.
Тому, прочитавши повідомлення у Фейсбуку про обшук у володінні адвоката, я вирушив туди, бо наш офіс неподалік. На місці уклав договір про надання правової допомоги з дружиною І. Чудовського – також адвокатом Іриною Чудовською.
Там перебували двоє молодих людей, які представилися слідчими ГПУ. Я попросив їхні документі. Один – О. Нечипоренко, інший – Р. Козюра. В ухвалі було зазначено, що вона видана на Ю. Столярчука. Але такого серед правоохоронців не було, у жодного з групи не було і доручення. Всього на місці працювали близько 10 осіб. Вони знайшли флешку, на якій було написано «ЄРДР» і за їхньою зявою ця знахідка стала приводом вилучати комп’ютери.
«Адвокат»: В ухвалі про обшук не було передбачене вилучення техніки. Але це не завадило слідчим вирішити на місці, що техніку треба вилучати. Як Ви гадаєте, чому в клопотанні до суду про проведення слідчої дії вони не згадали про техніку – не сподівалися, що у володінні адвоката вона є?
Олег Веремієнко: Я роз’яснив присутнім практику Європейського суду щодо вилучення техніки з володіння адвоката, яка однозначно вказує, що для цього необхідна ухвала суду, в якій така техніка зазначена. В наданій мені ухвалі був дозвіл вилучати тільки паперові носії та мобільні засоби зв’язку. Коли правоохоронці почали наполягати, я послався на Закон «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», який забороняє розголошувати адвокатську таємницю без окремого на те рішення суду.
В ідеалі працювати з технікою мають представники регіональної ради адвокатів, першими оглядати її і передавати файли, згадані в ухвалі суду до відшукання. Так робиться в розвинених країнах, така практика є і в Україні.
Вилучати можна тільки конкретну папку, яка містить затребувану відповідно до ухвали інформацію, а не весь комп’ютер. На мої доводи опоненти не зважали, просто брали машини, загортали в пакети і збиралися йти. Які варіанти захисту прав мого клієнта в мене лишилися, коли я побачив, що на моїх очах вчиняється злочин? Щойно тільки комп’ютери винесуть з кабінету, адвокатська таємниця опиниться в руках людей, які не мають права на доступ до неї.
Саме в цей момент я повідомив, що вимушений захищати адвокатську таємницю, закрив двері та зателефонував на номер 102, заявивши про вчинення злочину і затримання підозрюваних згідно зі ст. 207 КПК України. Наряд поліції прибув за 10 хвилин. Я подав заяву за ст. 397 КК України, розповів усе поліції. Вони прийняли заяву, але не затримали представників ГПУ. Врешті, техніку забрали.
«Адвокат»: У довідці дисциплінарної палати обласної КДКА стверджувалось, що Ви порвали пакування техніки, в яке вона була загорнута. Це правда?
Олег Веремієнко: Нічого я не рвав. Просто намагався припинити вчинення злочину до приїзду поліції і сказав, що вони не мають права забирати адвокатську техніку мого клієнта. Я не просто тримав техніку і не віддавав, я пояснював, що вони не мають права її вилучати із посиланням на норми закону і практику Євросуду. Попри всі мої пояснення, мене почали відтягувати представники СБУ і я мусив відпустити техніку. Сам слідчий висмикнув комп’ютер з моїх рук і пошкодив оболонку, а винним виставили мене.
Цього ж вечора я приїхав додому і, незважаючи на хворобу й високу температуру, написав особистого листа Генпрокурору Юрію Луценку про те, що його підлеглі чинять свавілля.
Наступного ранку моїй клієнтці адвокату І. Чудовсь­кій зателефонував слідчий ГПУ О. Нечипоренко і сказав, що можна приїхати і забрати вилучене у переддень майно. Я вважав, що конфлікт вичерпано і навіть не здогадувався, що проти мене одразу після події – 2 вересня 2016 р. – порушили кримінальне провадження за ч. 1 ст. 343 КК України (Втручання в діяльність працівника правоохоронного органу …). Дізнався про нього набагато пізніше, уже після того, як воно було доповнено обвинуваченням за 2 ст. 342 КК України (Опір працівникові правоохоронного органу під час виконання ним службових обов’язків …)
Повістка в суд заскочила мене в стаціонарі інфекційної лікарні, де мені її і вручали. Тетяну Козаченко, мого адвоката, до мого захисту не допустили, підставою була примітка про зупинення її адвокатської діяльності в Єдиному реєстрі адвокатів України і слідчий вимахував перед моїм обличчям цим папірцем. Я наполягав, що адвокат для надання правової допомоги має показати лише свідоцтво і більше жодних документів пред’являти не повинен. Все марно.
Але краще б слідчі пустили мого захисника по-доброму. Бо зрештою на вручення підозри прийшло аж 15 адвокатів, замість 5, на яких я розраховував. За це я хочу подякувати своїм колегам.
До речі, в мене таке враження, що Реєстр адвокатів умисно створили, аби ускладнити, а часом – унеможливити захист людини. Я вважаю, і більшість моїх колег поділяють цю думку, що додаткові папери, як от належно засвідчений витяг з реєстру – це чисте рейдерство, порушення професійних і самоврядних прав адвокатів.
Який належно засвідчений витяг із відкритого реєстру? З одного боку, це просто нонсенс, адже кожний школяр розуміє, що відкриті реєстри існують саме для того, щоб вилучити з обігу непотрібні папери, а з іншого – якщо хтось не схоче поставити печатку на витяг, адвокат позбавляється процесуальних прав і може постраждати клієнт, в результаті – це може призвести до постановлення неправосудного рішення.
Вважаю надання комусь права засвідчувати витяг з Реєстру – це корупційна схема, створена всупереч закону і здоровому глузду.

Належно засвідчений витяг з відкритого реєстру – це просто нонсенс

«Адвокат»: Ви так само можете опинитися поза Реєстром, адже, якщо вірити матеріалам дисциплінарного провадження не сплатили адвокатських внесків за 2016 р. Чому?
Олег Веремієнко: Ми займалися допомогою полоненим, а це волонтерська робота, тому грошей у мене справді не було. Я пояснював в раді адвокатів Київської області, що не відмовляюся сплачувати внески, але прошу відтермінування, бо у мене тяжко хворіє член родини і всі гроші зараз ідуть на лікування.
«Адвокат»: Як просувається кримінальне провадження щодо Вас?
Олег Веремієнко: Щойно мені вручили обвинувальний акт за ст.ст. 342, 343 КК України. Я хочу подякувати колегам з комітету захисту професійних прав адвокатів, які не злякалися і прийшли мене підтримати, хоча деякі з них одразу зазнали переслідування – у члена КДКА Київської області Андрія Доманського вже наступного дня був обшук.
«Адвокат»: Чи прийняла поліція вашу заяву про злочин слідчих Генпрокуратури?
Олег Веремієнко: Зареєстровано в ЄРДР заяву, подану заступником голови комітету захисту прав адвокатів НААУ Євгеном Солодко. Сумніваюся, що вона розслідуватиметься і дійде до суду. Але я абсолютно впевнений, що хоча заяви про вчинення мною і ними кримінальних правопорушень були подані одночасно, жодному з них навіть не оголошено про підозру. Отака рівність сторін перед законом і судом.
Будьмо відвертими – за порушення професійних прав адвокатів в Україні не покараний жоден правоохоронець чи прокурор. Це може означати, що або права не порушують, або до відповідальності не притягують. Як кажуть, оберіть правильну відповідь.
Інший парадокс у тому, що поліція сьогодні така ж беззахисна, як і адвокатура. Парламентського контролю над ГПУ як такого немає, а отже, її працівники почувають повну безкарність.

Будьмо відвертими – за порушення професійних прав адвокатів в Україні не був покараний жоден правоохоронець чи прокурор

«Адвокат»: Як Ви гадаєте, чому з доволі малозначущого приводу на вас чиниться такий тиск – і кримінальне провадження, і дисциплі­нарне?
Олег Веремієнко: Переконаний, що ініціаторами справи проти мене були співробітники СБУ, які сприйняли за особисту образу те, що я свого часу написав на них заяву про викрадення мого клієнта полковника Івана Без’язикова. Але як адвокат, я повинен був на такі речі реагувати, як і у випадку з вилученням адвокатської техніки. Вилучення техніки без ухвали суду – це пограбування, а вивезення клієнта з лікарні без ухвали суду у невідомому напрямі – це викрадення. Хтось нарешті має почати називати речі своїми іменами!
Правоохоронці й інші представники влади «зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України» (ст. 19 Конституції). Якщо вони діють всупереч вимогам закону і порушують права людини чи професійні права адвоката – це злочин.
Працівники СБУ намагались навіть схиляти мене до співпраці аби я переконав свого підзахисного полковника І. Без’язикова визнати вину. Вимагали, щоб я порадив клієнтові написати добровільне зізнання в обмін на пом’якшене обвинувачення. Я тоді сказав, що не бачу жодного факту на доказ вини, а моя робота – захищати, а не звинувачувати і я маю ставитися критично до доказів. Півтори години мені ставили записи якихось телефонних розмов, половина з яких були дзвінки дружини мого клієнта бойовикам з одним лише проханням – «відпустіть мого чоловіка». Я їх запитав тоді, може вони не хотіли, щоб він повернувся з полону і розповів дещо компрометуюче про нинішнє військове керівництво, наприклад про трагедію на Савур-Могилі.
Після цього щодо мене відкрили справу вже по епізоду з обшуком володіння адвоката І. Чудовського і, як я розумію, в такий спосіб вирішили позбавити мене адвокатського свідоцтва і викинути зі справи.
Я хочу наголосити, що на сьогоднішній день ГПУ і СБУ – це два «мегамонстри» над якими відсутній парламентський і громадський контроль. Якщо прокурори хоча б декларації подають і журналісти можуть перевірити, як живе той чи інший посадовець, то СБУ­шники не здають декларації, ні­­би­­то з міркувань безпеки. Але подивіться на чому вони їздять, це ж справжній женевський автосалон! Хіба на їхню зарплатню службовця можна купити такі автівки?
«Адвокат»: Чи не здається Вам штучним цей зв’язок між кримінальним провадженням за односекундне утримування пакунку із комп’ютером із Вашою участю у справі І. Без’язикова?
Олег Веремієнко: Стверджувати про причинно-наслідковий зв’язок не можу, але і за збігом подій у часі, і за інтенсивністю кримінального провадження з дріб’язкового приводу приходжу саме до такого розуміння ситуації.
Я думаю, що справ, подібних до моєї, буде дедалі більше. Якщо ви адвокат, який не згоден з правовою позицією СБУ, то будьте готові потрапити «під роздачу». Але опускати рук ми не маємо права, треба боротися до кінця. Відкрили проти мене кримінальне провадження, хочуть посадити – я це розцінюю навіть як додаткову рекламу. У нас окрім Правил адвокатської етики є кодекс честі, подібний до того, якому слідували самураї. Ми всі помремо рано чи пізно, але в нас є вибір – помирати як раби, чи як воїни. Я вважаю, що адвокати – люди вільні і ніхто в нас не зламає прагнення до справедливості.
«Адвокат»: Як спинити цей вал порушень професійних прав адвокатів, який котиться вже другий рік?
Олег Веремієнко: Перш за все, необхідно жорстко ставити питання про парламентський контроль за ГПУ та СБУ, адже зараз ситуація нагадує репресії.
Єдиний орган, який хоч якось слідкує за прокурорами – це НАБУ, але в Бюро зараз унаочнилася нестача людських ресурсів, фінансування, досвіду. Тому кожен має робити те, що в його силах задля утримання балансу, рівності сторін у кримінальному процесі. Якщо ми разом зробимо все від нас залежне, жоден такий монстр, як СБУ чи ГПУ не придушить адвокатуру аж так, що захист у кримінальному провадженні стане неможливий.
«Адвокат»: А чи готова сама адвокатура протистояти переслідуванню адвокатів, коли наші процесуальні опоненти ініціюють дисцип­лінарні провадження? Маю на увазі Вашу дисциплінарну справу.
Олег Веремієнко: Кваліфкомісію Київської області обрали в основному з числа шанованих і фахових колег. Але коли туди надійшов запит ГПУ про те, які скарги були на адвоката О. Веремієнко, вони видали абсолютно всю інформацію щодо мене за 10 років практики, навіть не спитавши, чому прокурори цікавляться мною, що я накоїв, чи хочу розголошувати особисту інформацію. Просто взяли і порушили мої конституційні права.
Окрім цього у довідці, яку складав В. Качан – партнер по адвокатському об’єднанню голови Ради адвокатів Київської області П. Бойка – зроблено висновки, які мене просто здивували: «Некоректну поведінку адвоката Веремієнка О. І. намагався припинити зауваженнями присутній при проведенні обшуку член Комітету захисту прав адвокатів Київської області адвокат Байдик О. А. На зауваження останнього Веремієнко О. І. не реагував, а навпаки, демонструючи присутнім свою зверхність і удавану перевагу над колегою, вимагав щоб Байдик О. А. ще раз на камеру проголосив своє зауваження, цим самим демонстративно принижуючи члена комітету захисту прав адвокатів», «…адвокат Веремієнко О. І. висновків щодо належного виконання професійних обов’язків не робить, а продовжує нехтувати Правилами адвокатської етики, чим підриває як авторитет адвокатської професії, так і в цілому авторитет адвокатури України».
«Адвокат»: У Вас були дисциплінарні стягнення?
Олег Веремієнко: Я не святий, траплялися скарги через якісь мої надмірні емоції, мені було зроблено попередження у 2013 році.
«Адвокат»: У довідці КДКА стверджується, що Ви настільки провокативно поводилися, що навіть І. Чудовська вас заспокоювала. Це так і було?
Олег Веремієнко: Уявіть собі ситуацію: до вас приходять незаконно забирати ваш комп’ютер і ви просите адвоката не зупиняти цього свавілля… Можна переглянути відеозапис на Youtube і зробити власний висновок щодо цього.
Ще раз наголошу: ми не можемо віддавати адвокатський комп’ютер, тому що зазвичай в ньому міститься інформація щодо сотні інших клієнтів. Часом інформація, яка може фатально зашкодити клієнту. Наведу приклад. Під час Майдану з мого сейфу поцупили адвокатський портфель, в тому числі папери з іменем одного свідка. Через місяць цей свідок помер в тюрмі. Не вірю, що це збіг. Відтоді я став дуже серйозно ставитись до таких речей і практика Європейського суду з прав людини на моєму боці: вилучати комп’ютер можна тільки за рішенням суду. Але жоден суддя не видасть такий дозвіл.
На сьогоднішній день кримінальне провадження щодо мене перебуває в суді. 22 червня 2017 р. о 10-00 в Шевченківському районному суді м. Києва розглядатиметься мій відвід судді Слободенюку П. Л. Я провину не визнаю, каятись не збираюсь, вважаю, що діяв в рамках закону і адвокатської Присяги. Надалі ми використаємо всі законні методи для захисту своїх професійних прав і інтересів наших клієнтів.
Вже багато сказано про порушення прав адвокатів при обшуках, а правоохоронці слухають собі і продовжують виносити техніку і порушувати права людей. Час покласти цьому край.

LLL

Розмову вів
Леонід Лазебний,
головний редактор

Факти

Кримінальна справа має 4 томи.

Том. 1–204 стор.,

Том. 2–261 стор.,

Том. 3–214 стор.,

Том. 4–117 стор.

За 75-сторінковим протоколом від 14–24 листопада 2016 р. огляду одного з двох оптичних дисків з відеофайлом запису слідчої дії тривалістю 6 хв. 21 сек., який складає 75 стор. з кольоровими картинками – скріншотами, зроблено зловісний висновок (Т. 1, а. с. 202):
«… адвокат Веремієнко О. І. здійснив спробу упродовж 1 секунди потягнути (виділ. – ред.) лівою рукою на себе один опечатаний поліетиленовий пакет з ноутбуком всередині, яка була припинена начальником слідчого відділу Генеральної прокуратури України Нечипоренком О. В. та співробітником СБ України Кравченком Є. І.»
Після огляду решти відеофайлів, згідно з такими ж ілюстрованими протоколами, слідство дійшло до висновку про таке:
– протокол огляду відеофайлу тривалістю 19 хв. 16 сек. (Т. 2, а. с. 185, с. 74 протоколу) «погрожував затриманням»;
– протокол огляду відеофайлу тривалістю 3 хв. 17 сек. (Т. 3, а. с. 78, с. 8 протоколу): «не встановлено втручання»;
– протокол огляду відеофайлу тривалістю 13 хв. 47 сек. (Т. 4, а. с. 12): «не встановлено втручання».
За матеріалами досудового розслідування № 42016000000002261 Київським міським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром МВС України проведено криміналістичну експертизу двох поліетиленових пакетів, в які було запаковано адвокатські комп’ютери. У висновку експерта від 20 вересня 2016 р. сказано, що слідів пальців рук не виявлено. Експертиза коштувала 703, 68 грн.
В обвинувальному акті зазначено:
«Присутній під час вказаної слідчої дії адвокат Вере­мієнко О. І., реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на вчинення опору працівникові правоохоронного органу під час виконання ним службових обов’язків, з метою перешкоджання вилучення слідчим у законному порядку відшуканих у ході обшуку речей, діючи умисно в позапроцесуальний спосіб, близько 20 год. 30 хв. схопив своєю лівою рукою упакований під час обшуку ноутбук Lenovo та потягнув його зі столу до себе, внаслідок чого порушив цілісність упаковки вилученого предмета та поставив під сумнів надійність його збереження» (Обвинувальний акт від 17 квітня 2017 р. у кримінальному провадженні № 42016000000002261 стосовно Веремієнка Олега Ігоровича за ч. 2 ст. 342, ч. 1 ст. 343 КК України, с. 3).
Судячи з обвинувального акту, адвокат вчинив так двічі, бо на с. 4 повторено те саме.
Також в обвинувальному акті зазначено, що Олег Веремієнко вчиняв впливав на слідчого в позапроцесуальний спосіб, «а саме неодноразово висловлював у підвищеному тоні словесні образи на адресу слідчого, погрожував затриманим і тюремним ув’язненням» (там само, с. 6), «змінив форму позапроцесуального впливу на слідчого Козюру Р. О. та, намагаючись досягнути своєї мети, зі свого мобільного телефону близько 20 год. 16 хв. викликав співробітників Головного управління національної поліції України в м. Києві, яким, будучи обізнаним про законність проведення обшуку та підтвердження слідчим Козюрою Р. О. своїх повноважень, повідомив завідомо недостовірні відомості про те, що в цей момент нібито відбувається грабіж адвокатського офісу працівниками прокуратури» (там само, с. 6).

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *