Події

Шлях до чесного суду: На зміну люстрації приходить фільтрація

oleg-rybachuk

6 червня 2016 року відбувся відкритий форум «ЧЕСНО. Фільтруй суд: через очищення — до справедливого суду», організований Громадським рухом ЧЕСНО. У заході взяли участь українські політики, судді, адвокати, експерти й журналісти, які обговорили перспективи судової реформи в Україні та окреслити ті можливості й ризики, що їх несуть в собі зміни в Конституції в частині правосуддя. Були представлені також перші результати кампанії громадського контролю «ЧЕСНО. Фільт­руй суд!» щодо перевірки суддів на доброчесність. Головним же меседжем, який лунав з вуст усіх доповідачів, став заклик до активної участі громадськості в оновленні суддівського корпусу, без якої такі довгоочікувані й нарешті можливі зміни так і лишаться нереалізованими.

Маємо той випадок, коли боротьба зі злом — це ще й шлях до економічного зростання

andreas-fon-bekeratАндреас фон Бекерат, Посол Швеції в Україні. Реформа судочинства є для України першочерговим питанням. За умов війни й найменш регульованої в Європі економіки держава досягла вражаючих успіхів у забезпеченні прозорості, але корупція все ще лишається дуже болючою проблемою. Однією з передумов її подолання є зміцнення громадянського суспільства.
Під час подій на Майдані я запитував українців: чого ви хочете домогтися? І у відповідь чув: «Ми прагнемо жити в справедливому суспільстві». Це означає, що люди хочуть, аби до них однаково ставилися в судах незалежно від їхніх статків чи стосунку до політичної або економічної влади. Все українське суспільство вимагає судової реформи.
Швеція щороку інвестує 25 млн. євро на здійснення реформ в України. І щоразу від інвесторів я чую ті самі запитання: чи захищені ці інвестиції, чи є позитивні зрушення в утвердженні верховенства права в Україні? Коли перед Україною постало питання, який шлях розвитку обрати, Росія пропонувала «братерську любов», яка, як виявилося, має багато різних форм. Європа ж виступала за утвердження верховенства права. myhajlo-zhernakov-chesnoУкраїна обрала другий шлях, і якщо ми побачимо з її боку реальні кроки в цьому напрямі, то зовнішньоторговельний оборот зі Швецією всього за два роки може збільшитися втричі. Маємо той випадок, коли боротьба зі злом — це ще й шлях до економічного зростання.
Михайло Жернаков, головний експерт судової групи Реанімаційного пакету реформ. Консти­туційні зміни, які ми маємо на сьогодні, — це великий шанс для нас реалізувати те, що видавалося майже неможливим: судову реформу. Зараз дуже багато залежить від імплементації закону. Я мрію про те, щоб нова судова влада відрізнялася від старої, як нова поліція відрізняється від старої міліції, і я намагаюся у межах своїх можливостей долучитися до її втілення. А тому Громадський рух ЧЕСНО ставить собі за мету надати суспільству якнайповнішу інформацію про кандидатури осіб, які претендують на обрання до суддівського корпусу.

Потрібно знайти гідну дюжину фахових порядних юристів, стати на коліна й благати їх подати заяви до Верховного Суду України

oksana-syroyidОксана Сироїд, заступник голови Верховної Ради України. Реалізація судової реформи потребує багато часу, адже корумпованими судді стають не тоді, коли приходять на посаду й беруть перший хабар, а коли кладуть першу банкноту в залікову книжку у виші. Україна потребує якісно нового суду, і судова реформа відкриває для цього можливості, найбільша серед яких — обрання нового складу Верховного Суду України. Але проблема в тому, хто ж подаватиме заяви на конкурс? Ті самі судді ВСУ і ВККС.
Тож якщо хочемо реальної реформи — потрібно знайти гідну дюжину фахових порядних юристів, стати на коліна й благати їх подати заяви. Наступним же нашим кроком мають бути зміни законодавства, спрямовані на подолання корупції у ВНЗ. Крім того, ми не можемо вивчити суддю нового зразка за радянськими підручниками, якими й далі послуговуються в освіті. Ми не реалізуємо справжньої судової реформи й доти, доки не реформуємо прокуратуру, яку треба нарешті відпустити. Генеральна прокуратура нам не потрібна, годі й Генерального прокурора з його офісом.
Зараз ми проводимо реформу, результати якої побачать уже наші діти. Поза сумнівом, на всіх етапах цього процесу будуть спроби зловживань з боку політиків і суддів, як нинішніх, так і прийдешніх. Новий закон відкриває можливості для створення нового Верховного Суду, ліквідації вищих судів, які були основним майданчиком для корупції, й оцінювання та звільнення суддів. Прозорість цих змін має бути гарантована передбаченою новим законодавством публічністю, яка включає й діяльність Громадської ради доброчесності — своєрідного громадського прокурора, який є власне українським винаходом. Щодо корупції в органах влади і стосовно політиків має діяти не презумпція невинуватості, а презумпція відповідальності – якщо є сумнів, значить, сумнівів немає.

Правосуддя повинне здобути довіру й повагу кожної людини в су­­спільстві

pavlo-petrenkoПавло Петренко, Міністр юстиції України. Правосуддя повинне здобути довіру й повагу кожної людини в суспільстві. І йдеться не про окремого суддю, а про систему в цілому. Судді — люди, наділені правом і імунітетом, вони мають бути незалежними від влади й грошей. В Україні такої незалежності немає, тому довіра до суду, яким він є сьогодні, повністю втрачена.
Щоразу, коли до влади приходили нові люди, вони займалися реформами судової системи, але тільки для того, щоб дістати доступ до потрібних їм судових рішень. У 2000 р. у Євросуд почали надходити справи про рейдерство, але й тоді ще такої ненависті, як сьогодні, до суддів у суспільстві не було. Останньою краплею став їхній колабораціонізм із владою під час Революції Гідності. Я брав участь тоді в більш ніж 60­ти справах. Одну з них пам’ятаю досі, а особливо — порожні очі судді. У клітці — напівживий хлопець. У певний момент навіть виникло передчуття, що суддя мене слухає і прийме законне рішення, але з нарадчої кімнати він повернувся надто швидко. Тоді єдиний раз за все моє життя я поставив судді запитання: як ви будете з цим жити? І зустрівся поглядом з його порожніми очима.
Людина без совісті не може представляти судову систему. І тому нам потрібна докорінна реформа. Судова система неспроможна сама себе реанімувати. На рівні змін до Конституції і закону про судоустрій ми заклали запобіжники, які не дадуть просочитися в неї тим суддям, які мають проблему з репутацією. Наприклад, ті з них, хто призначений на 5 років, тобто ще за часів Януковича, ні через переатестацію, ні через інші механізми не зможуть бути перепризначені. Це 1800 суддів, з яких повноваження 800 уже припинилися, на їхні посади після закінчення строку відкриваються вакансії і починається публічний конкурс. Важливим досягненням є й те, що в новому законі прописані строки проведення реформи, бо без них це була би просто чергова декларація.

Наше найголовніше завдання сьогодні — не стояти осторонь, а забезпечити, щоб конкурси на суддівські посади були прозорими й чесними

Так, формування ВСУ має відбутися протягом 6 місяців від набуття законом сили, а кандидатами вперше можуть бути не тільки судді, які працювали в системі, а й правники, юристи, науковці з досвідом роботи понад 10 років. Змінити судову систему можливо тільки відкривши доступ до професії судді тим людям, які ніколи раніше не працювали в суді, не мають родича в суді чи владі, не мають грошей, щоб цю посаду купити. Завдяки публічному контролю, зокрема з боку Громадської ради доброчесності, ми сформуємо новий кістяк судової системи, яка зможе оновитися десь на 70 відсотків, 5—6 тисяч суддів будуть набрані через публічні конкурси.
Тож наше найголовніше завдання сьогодні — не стояти осторонь, а забезпечити, щоб ці конкурси були прозорими й чесними. Головні ризики полягають у тому, що українські юристи не підуть на конкурси, і, звичайно ж, що будуть спроби маніпуляції з боку влади, які зможе нівелювати тільки активність журналістів і громадськості. На разі судова реформа — наш пріоритет, адже всі решта реформ, зокрема й поліція, не матимуть жодного шансу, якщо її не здійснити.

Вибачте за тимчасові незручності, ми реформуємо державу

Костянтин Красовський, керівник Головного департаменту правової політики Адміністрації Президента України. 2 червня відбувся тектонічний зсув у системі судочинства — Верховна Рада України затвердила зміни до Конституції в частині правосуддя. Під час Революції Гідності на одній з барикад було написано: «Вибачте за тимчасові незручності, ми реформуємо державу». Хоч зараз ми продовжуємо переживати ці «незручності» — ремонт держави, — але ми маємо чіткий план, який уже почали втілювати в життя, реформуючи законодавство так, щоб воно гарантувало нам справедливий суд. І те, що ми на правильному шляху, підтверджено висновком Венеціанської комісії, у якому вона назвала їх «дуже позитивним, добре підготованими й рекомендованими до втілення».
Олександр Сасевич, голова Комітету з комунікації Ради суддів України. Ніхто не шануватиме суддів, які самі себе не шанують. Суддів не привозять з розсадників, вони не приходять звідкись із зовні. Судді — частина суспільства, тож воно саме породило тих осіб, яких ми маємо сьогодні в судовій владі.
Не несіть, не давайте, не пропонуйте хабарі — тоді матимете чесні суди, бо навіть адвокати кажуть, що перше, про що запитують їхні клієнти, — як знайти вихід на суддю? У корупції дві сторони — той, хто бере, і той, хто дає. Якщо відсікти останній складник, то реформування судової системи пройде успішно, адже в нього закладені підняття заробітної плати суддям і водночас — посилення в рази їхньої відповідальності. Не варто ігнорувати слова Бісмарка: розумні люди вчаться на чужих помилках. Щодо помилок уже маємо досвід Сербії, де звільнили всіх суддів і набрали нових, а кілька років потому звільнені судді поновилися на посадах і країна отримала два суддівські комплекти.

Не несіть, не давайте, не пропонуйте хабарі — тоді матимете чесні суди

vitalij-shabuninВіталій Шабунін, голова правління Центру протидії корупції. У Донецькій і Луганській областях суди вже давно були повністю корумпованими, без них не обходилася жодна значна політична подія. Вони ж брали участь у створенні корупційних квазіреспублік ДНР і ЛНР.
Тепер ми починаємо судову реформу, але й у новому «Законі про судоустрій та статус суддів» Президент – ініціатор змін – втілив дуже хитру модель. У ньому записане створення антикорупційного суду. Але в перехідних положеннях зазначено, що сама процедура створення буде встановлена окремим законом. Тож поки громадськість не почне тиснути – такого суду ми не матимемо, бо закон можуть так і не прийняти.
Подібна ситуація була з Генеральною прокуратурою і її правом проводити слідство. Вона мала бути його позбавлена ще два роки тому, але в законі було зазначено, що право перейде Державному бюро розслідування, яке буде створене окремим законом. І створюють це бюро уже третій рік. Тож зараз для нас ключове питання – громадський контроль. Це саме стосується і корупційних справ, які подаватиме в суд НАБУ, інакше там ці справи поховають.
Єгор Соболєв, народний депутат України, голова Комітету з питань запобігання і протидії корупції. Олігархи­корупціонери й сучасні суди — фортеця зла, яку ми маємо знищити. Найголовніший етап люстрації — люстрація суддів — не відбувся через тотальний саботаж і кругову поруку. Тільки близько 25 % суддів на сьогодні заслуговують довіри, решта інфіковані корупцією. Як відбуватиметься очищення суддівського корпусу – не зрозуміло.
Сучасна політична влада й олігархи робитимуть те саме, що свого часу Янукович – замінювати суддів на лояльніших. Але останній робив це без конституційних змін – за перший рік при владі він звільнив 414 суддів, встановивши контроль над Вищою радою юстиції. Порошенко ж не тільки встановив над Радою контроль (щоправда, вона зазнала ребредингу – тепер це Вища рада правосуддя), а й переписав Конституцію.
Наразі особливо складна ситуація з Консти­туційним Судом. Саме його судді перетворили Януковича на того, ким він запам’ятався, і кров, пролита на Майдані, також на них. Новий, страшніший етап цементування корупції в країні – заборона арешту судді без згоди суду, що ми бачимо в нових змінах до Конституції. І це тоді, коли судді КСУ розглядають справу про конституційність закону «Про очищення влади». Недоторканість – ось ціна за їхнє рішення в цій справі. Важливі закони, прийняті протягом останніх років, досягнута нарешті відкритість судочинства, можуть бути скасовані розчерком пера суддів Конституційного Суду.

У тих змінах, що відбулися в законодавстві, найбільше хвилює намагання встановити контроль над адвокатурою

Олег Рибачук, співзасновник Громадського руху «Чесно». Вже два роки ми спостерігаємо, як Президент і олігархи «прикривають» залежних суддів, а тому не можемо бути впевненими, що вони надалі діятимуть інакше. Чесний суд у нас буде тільки тоді, коли матимемо чесну більшість у Верховні Раді і добропорядного Президента, які захочуть його створити.
У тих змінах, що відбулися в законодавстві, найбільше хвилює намагання встановити контроль над адвокатурою. Адвокатам надали монополію на представництво в судах, але, маніпулюючи видачею й зупиненням свідоцтва, їх можуть поставити в залежність. Якщо за клептократичних суддів, прокурорів і слідчих ще й адвокатуру взяти під контроль, то люди в нашій країні не матимуть жодного шансу на справедливість.
Тетяна Козаченко, директор Департаменту з питань люстрації Міністерства юстиції України. Корупція — це не тільки гроші — це страх, вплив, прохання, власне зацікавлення. Підвладні цим чинникам, суди неспроможні виносити справедливі рішення
Під час форуму учасники Громадського руху ЧЕСНО презентували сайт chesnosud.org, який цього ж дня був запущений. Тут розміщені матеріали щодо імплементації судової реформи та перевірки суддів на доброчесність, для якої активістами розроблені шість критеріїв оцінки:

ухвалення сумнівних рішень;
причетність до корупції;
непрозорість статків;
причетність до порушення прав людини;
неетична поведінка;
родинні, політичні та комерційні зв’язки.

Оголошено також, що восени буде запущена база даних, яка міститиме персональні профайли суддів, та інтерактивна карта судової системи, на якій кожен зможе знайти певного суддю.

***
Отже, перший крок на шляху до судової реформи зроблений – проведена законодавча робота, яка відкриває можливості створити справедливі суди і дає надію на успішну їх реалізацію, зокрема, відкривши двері в суддівську професію особам, які ніколи не працювали в системі, та передбачивши для суддів перевірку на доброчесність. Однак існують і суттєві ризики, пов’язані перш за все із недостатньою активністю громадськості, уможливить корупціонерам за підтримки українських олігархів, а також потрібним владі «лояльним» вершителям доль знову опинитися в суддівському кріслах.
Тож якщо суспільство прагне чесного суду завтра, то має пильнувати й фільтрувати суд сьогодні.

Леонід Лазебний

Леонід Лазебний,
головний редактор журналу “Адвокат”

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *