Прецедент

Тетяна Тиханська: Дисциплінарне і судове переслідування адвокатів як засіб перетворення самоврядування на вертикаль адвокатської влади

Тетяна Тиханська

Тетяна Тиханська,
голова КДКА Тернопільської області

Діяльність органів адвокатського самоврядування – пріоритетний предмет для журналу «Адвокат» з багатьох причин. Основною є, напевно, зростаюча роль цього порівняно нового феномену в житті рядового адвоката. Власне поява самоврядування завдячує прагненню адвокатів до професійної незалежності, без якої сама функція адвокатури нездійсненна.
Цим інтерв’ю ми започатковуємо серію публікацій, в яких спробуємо розібратися, чи набула адвокатська діяльність більш виразних рис незалежності, чи стало вільніше працювати і спілкуватися з колегами в нові часи після 17 листопада 2012 р., чи стали адвокати почуватися безпечніше під захистом створених і утримуваних ними самоврядних органів?

Заслужений юрист України, голова КДКА Тернопільської області, відомий діяч адвокатського руху від витоків першої громадської організації адвокатів – Спілки адвокатів Укра­­їни, Тетяна Василівна Тиханська, яка присвятила майже три десятиліття становленню незалежної адвокатури, одна з тих, хто відчув на собі вплив вищих органів самоврядування адвокатури, які затіяли проти неї водночас і дисциплінарне провадження, і судове переслідування.
«Адвокат»: Ви пам’ятаєте страйк адвокатів 1993 року? Якби сьогодні Національна асоціація адвокатів України оголосила страйк, до якого час від часу лунають заклики, ви б узяли в ньому участь?
Тетяна Тиханська: Так, я пам’ятаю страйк і сама була його учасницею. Адже я стала адвокатом Тернопільської обласної колегії адвокатів ще у далекому 1986 році. У 1991-1992 роках брала участь у розробці Закону України «Про адвокатуру» і тому проблеми незалежності адвокатської професії як від дій органів влади, так і від інших утисків є для мене пріоритетними.
Думаю, що тепер багато адвокатів «під прапори» Національної асоціації адвокатів України (НААУ) не пішли б, і я серед них. Нині Рада адвокатів України (РАУ) робить все для того, щоб позбавити адвоката найважливішої цінності, яку вдалося набути за всі ці 23 роки після страйку і заради чого він тоді був організований – незалежності. На моє переконання, діяльність РАУ спрямована здебільшого на те, щоб «ув’язнити» адвоката в Асоціації, щоб платив внески і виконував вказівки, а всі органи адвокатського самоврядування змусити діяти тільки в інтересах і з відома Ради адвокатів України.

Чи діють члени Ради адвокатів України у наших спільних інтересах – нехай зважить кожен адвокат самостійно

«Адвокат»: В інтересах Ради адвокатів України чи Національної асоціації адвокатів України?
Тетяна Тиханська: Якщо сьогодні говорити про структуру адвокатури в цілому, то НААУ – це всі адвокати, яких вона об’єднує. РАУ – група обраних від регіонів представників. Чи діють члени Ради адвокатів у наших спільних інтересах – нехай зважить кожен адвокат самостійно.
Стороною чи третьою особою в судових спорах виступає НААУ, як юридична особа.
Коли я читаю Закон «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» (а дякуючи моїм опонентам читаю я його зараз часто), то багато думаю над тим, як можна було настільки все ускладнити і наплодити стільки вже підзаконних підстав для притягнення адвоката до відповідальності.
Я опинилась втягнутою у три судові процеси, в одному з яких, наприклад, НААУ пред’явила позов до державних реєстраторів та до мене, як в.о. голови КДКА Тернопільської області, про визнання протиправними моїх дій під час подання документів на реєстрацію, а також – дій державних реєстраторів щодо внесення змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відносно керівництва КДКА Тернопільської області, а саме запису: «Тиханська Тетяна Василівна, 17 листопада 2014 р. (в.о. керівника згідно регламенту) – керівник». Позовні вимоги неод­норазово змінювались і саме так скорочено вони звучали в остаточній редакції.
Основний мотив позову – відсутність доручення чи то НААУ чи то РАУ на внесення змін у реєстраційні документи КДКА Тернопільської області.
«Адвокат»: І скільки було судових засідань щодо цього доручення?
Тетяна Тиханська: Напевно що 25. Це ті, що я порахувала. Справа тривала з грудня 2014 р., минуло більше 2-х років. У преважній більшості судових засідань брала участь представник НААУ, хоча так і не було встановлено, а які ж інтереси НААУ/РАУ таким записом були порушені. Важко навіть порахувати, скільки коштів було витрачено на цю ініційовану за абсолютно надуманими підставами справу та скільки моральних і душевних сил втрачено даремно. Постанова Львівського апеляційного адміністративного суду по справі № 876/1105/14 поставила крапку в ній та ствердила законність усіх наших дій.
«Адвокат»: Конфлікти в адвокатському самоврядуванні стали, на превеликий жаль, невід’ємною його частиною. Як виник саме цей?
Тетяна Тиханська:  Цей позов є похідним від іншого позову. Першим був позов екс-голови КДКА Тернопільської області про визнання недійсним рішення конференції адвокатів області про її відкликання з відповідної посади. І чомусь уже у цій справі НААУ виступила на стороні не адвокатів Тернопільщини, які приймали на конференції рішення (таємним голосуванням абсолютною більшістю голосів), а на стороні позивача.
«Адвокат»: Чому адвокати відкликали голову КДКА з посади?
Тетяна Тиханська: Як це не банально звучить, але через гроші.
Адвокати регіону з’ясували, що кошти КДКА Тер­нопільської області були використані всупереч рішенням конференції адвокатів регіону. Про це стало відомо після оприлюднення фінансового звіту КДКА на офіційному сайті НААУ. Тому 11 квіт­ня 2014 р. члени КДКА обговорили цей звіт і зажадали відповідей від тодішньої голови комісії. Відповідей не отримали. З числа членів КДКА було створено робочу групу, яка мала проаналізувати фінансові до­­кументи і до 23 квітня 2014 р підготувати звіт про фінансово-господарську діяльність КДКА.
Голова комісії відмовлялася спілкуватися з членами робочої групи та заборонила бухгалтеру надавати їм документи, заперечувала призначення засідань та ухилялася від участі в них. Гадаю, це стало основною підставою недовіри та вилилося в конфлікт. Перераховувати зараз дрібніші фінансові порушення й випадки привласнення грошей не буду, бо це справа невдячна і неприємна.
«Адвокат»: У неї були якісь суттєві недогляди з фінансами?
Тетяна Тиханська: Виявили, що за жовтень 2013 р. голова Тернопільської КДКА своїм рішенням нарахувала собі 8 винагород в сумі по 5 мінімальних зарплат кожна. На той час це була досить велика сума, яка становила 45880 грн. І це лише за один місяць. Слід зазначити, що винагорода голові КДКА у розмірі 5 мінімальних заробітних плат була встановлена конференцією адвокатів регіону лише з середини жовтня 2013 р., тому виплата винагороди за увесь попередній період є незаконною. Коли ми намагалися з’ясувати, як так сталося, голова КДКА відповідала, що це не наша справа, бо вона є розпорядником коштів, відповідальною за гроші. Це все є в матеріалах судової справи. Врешті, перед тією конференцією на рахунку КДКА залишилося 340 грн. 37 коп.
Проаналізувавши фінансові документи, 11 листопада 2014 р. КДКА на своєму засіданні прийняла рішення включити до порядку денного конференції адвокатів регіону питання про дострокове відкликання з посади голови КДКА Тернопільської області, внесення змін до кошторису та штатного розкладу комісії.
Відтоді, коли колеги доручили мені виконувати обов’язки голови КДКА, й почалася атака з боку НААУ/РАУ.
Водночас мої старання із приведення КДКА до належного фінансового стану мали ще й такий побічний ефект, як кримінальне переслідування. 27 листопада 2015 р. колишня голова КДКА звернулася до Нац­поліції із заявою про вчинення мною, як виконувачем обо­в’язків голови комісії, злочину, пе­­редбаченого ч. 1 ст. 191 КК. Кри­мінальне провадження було закрите 14 березня 2016 р. у зв’язку з відсутністю в моїх діях складу злочину.
Тим часом рішення конференції адвокатів Тернопільської області про відкликання з посади Голови КДКА було оскаржено нею до суду. Тернопільський окружний адміністративний суд досить довго розглядав справу, однак відмовив колишній голові у задоволенні позову. Пізніше, за нашим клопотанням, Львівським апеляційним адміністративним судом провадження було закрите у зв’язку з порушенням правил юрисдикції, але це окрема тема. Чомусь (і я навіть знаю чому) на стороні позивача у якості третьої особи виступила НААУ. Спершу НААУ за довіреністю представляв член РАУ від Тер­нопільщини Тарас Будз, а потім на судові засідання почала приїздити з Києва начальник юрвідділу секретаріату НААУ Анжела Гуменюк.
Хоча інтереси та права РАУ жодним чином не могли бути порушені відкликанням голови КДКА Терно­­пільської області, НААУ/РАУ постійно наполягала на порушенні якихось своїх прав та інтересів окремо від позивача, як третя особа, оскаржувала рішення суду після відмови у задоволенні позову. Заявлялось і клопотання про зупинення рішення конференції, у задоволенні якого суд відмовив, оскільки це вже очевидне втручання в діяльність органу адвокатського самовряду­вання.

Мої старання із приведення КДКА до належного фінансового стану мали такий побічний ефект, як кримінальне переслідування

«Адвокат»: Коли вони були представлені як третя сторона, то, як мені відомо, єдине, що їх турбувало, це те, що до порядку денного конференції адвокатів не було внесене питання про відкликання голови КДКА з посади, чи це так?
Тетяна Тиханська: Щодо цього я виступала і на конференції, і в суді, й наполягала, що конференція адвокатів – найвищий орган адвокатського самоврядування на регіональному рівні. Вона уповноважена вносити до порядку денного будь-які питання, якщо вони підтримані делегатами. Це право адвоката.
Якщо його обмежити, то виходить, що адвокат іде на конференцію безправним і повинен визначитися тільки з тими питаннями, які вже були оприлюднені та узгоджені з РАУ. Адвокат не має можливості виносити на обговорення і пропонувати вирішення жодних проблемних питань, а змушений суто технічно виконувати функцію голосування, оскільки право вирішення питань, внесених на розгляд конференції, фактично обмежується можливістю вибору із затверджених НААУ/РАУ альтернатив, чи не так? Кожний адвокат–член НААУ, активний учасник самоврядування. Чому, як рядовий адвокат, я не можу поставити питання, яке цікавить мене як адвоката регіону?
В нашому випадку голова Тернопільської КДКА відзвітувалася, її звіт не затвердили, їй висловили недовіру – і відкликали. Є право обирати і є право відкликати. Член самоврядного органу має бути готовим, що в будь-який момент його можуть так само відкликати, як і обрали.
«Адвокат»: Справа за цим позовом закінчена?
Тетяна Тиханська:  Так, справа закінчена. Коли позивач зверталася до адміністративного суду, ми наголошували, що це не адміністративна юрисдикція, а цивільна. Все ж Тер­­нопільський окружний адміністративний суд слухав справу та прийняв рішення у нашу користь, у задоволенні позову відмовив. Як зазначалось вище, за нашим клопотанням Львівський адміністративний апеляційний суд закрив провадження по справі екс-голови КДКА і НААУ як третьої особи у зв’язку з тим, що це цивільна юрисдикція. Касаційну скаргу не подано.
«Адвокат»: Зовні виглядає так, що на Вас відбувається атака з різних боків, щоб Ви не могли зосередитися на чомусь одному. Розкажіть як розглядалася справа, по якій відбулося 25 судових засідань.
Тетяна Тиханська: Як я вже казала, 15 листопада 2014 р. з посади була відкликана голова Тернопільської КДКА. Ми не були готові одразу обирати нового голову (треба кандидатури обговорити, до того ж, ніхто не міг завчасно знати рішення адвокатів регіону). Тоді я була головою кваліфікаційної палати. 17 листопада того ж року відбулося зібрання палат, кваліфікаційної і дисциплінарної, під час якого одноголосно вирішили покласти на мене виконання обов’язків голови Тернопільської КДКА. Є спільне рішення, підписане всіма членами КДКА. Є наказ, що я приступила до виконання обов’язків голови.
Ми звернулися до відповідної реєстраційної служби, щоб внести зміни про керівника. Заповнили всі папери, віддали положення. Жодних зауважень до документів не було, нам видали виписку з реєстру, де було зазначено: «Тиханська Т. В. – в.о. голови». КДКА, як юри­дична особа, на яку покладені законом певні обов’язки, не може лишатися без керівника, бо хтось має підписувати фінансові документи, рішення про дисциплінарні стягнення, тощо. Ми не припустилися жодних порушень, це було виконання колегіального рішення. Тим більше, що призначити нову конференцію адвокати будь-якого регіону можуть лише з дозволу РАУ. Питання так званих квот.
У грудні 2014 р. до нас надійшла копія позовної заяви з Терно­пільського окружного адміністративного суду про визнання дій державного реєстратора протиправними. Обґрунтування – не було доручення від НААУ-РАУ як засновників КДКА Тернопільської області.
Є перехідні положення Закону Укра­­їни «Про адвокатуру і адвокатську діяльність». Ми фактично були реорганізовані зі старої КДКА у нову, а не створені наново. Та все ж почалося слухання справи. Представни­ком НААУ/РАУ А. Гуме­нюк, яка вже почала їздити постійно по наших справах, було заявлено відвід головуючому суду, з тих підстав, що він колись був адвокатом. Відвід відхилили.
У Тернопільському окружному ад­­міністративному суді представником НААУ/РАУ було заявлено клопотання про призначення експертизи для з’ясування, чи я підписувала реєстраційні документи, хоч я пояснювала, що підписувала їх власноруч. У суді ми наголошували: експертиза призначається тоді, коли людина заперечує свій підпис, а не тоді, коли вона його підтверджує. Однак, за клопотанням НААУ/РАУ суд все ж таки призначив експертизу, заплативши за неї понад 6000 грн. із рахунку НААУ. Я три години сиділа в суді і зі сльозами на очах, як якийсь упійманий на брехні малюк, малювала на папері свій підпис і писала текст під диктовку. Врешті-решт, експертиза підтвердила, що подані на реєстрацію документи підписала я.
«Адвокат»: 6000 гривень – це точна сума? Тут не можна помилитися, бо притягнуть до відповідальності.
Тетяна Тиханська: Так, помилятися не бажано. У мене десь є копія ухвали і копія платіжного доручення на 6640 грн. Думаю, це точна цифра. Якщо я помилилась на якихось 3 гривні, то нехай пред’являють позов.
Отже, була оскаржена дія реєстратора стосовно даних, які внесені у графу «керівник підприємства». З того запису виросли три томи справи і понад два роки слухань. Спочатку оскаржувалися дії державного реєстратора, бо, на думку скаржника, НААУ і третьої особи, державний реєстратор не мав права вносити зміни в реєс­траційні документи без доручення НААУ, бо вона «є засновником КДКА». Потім вимоги були доповнені, і вже йшлося про визнання недійсними дій реєстратора і визнання протиправними моїх дій як в.о. голови.
В листопаді 2015 р. мене обрали головою Тернопіль­ської КДКА. Після того ми подали на реєстрацію ті самі документи без доручення НААУ-РАУ, і вже в реєстраційних документах я є головою КДКА. Оскаржується дія в.о. голови КДКА без доручення, а не оскаржується остання, уже голови КДКА. Ми запитували представника позивача на минулому засіданні, чого ви тоді не оскаржували останній внесений запис? На що отримали відповідь: «ще оскаржимо».
«Адвокат»: Для чого ця судова тяганина? Яка мета виснажливого судового двобою, що його веде центральний орган адвокатського самоврядування за адвокатські гроші?
Тетяна Тиханська: Якщо б мої дії були визнані неправомірними і рішення про реєстрацію мене в.о. голови, головою КДКА незаконним, то, як наслідок, свідоцтва, видані за моїм підписом про складання кваліфікаційного іспиту, були б анульовані, а отже, і накладені дисциплінарні стягнення. Незрозуміло, що було б з фінансовою документацією. Вся робота КДКА за рік могла бути зведена нанівець.

Зараз адвоката можна позбавити права на професію за 340 грн

«Адвокат»: У чому ж полягає суть іншої справи щодо Вас?
Тетяна Тиханська: Це показова історія і вже моя третя судова справа з НААУ (в даному випадку в особі КДКА Хмельницької області). Відповідно до положення про внески, щорічний внесок вважається сплаченим з моменту надходження коштів на банківські рахунки органів адвокатського самоврядування. Сталось так, що внесок не надійщов на банківський рахунок НААУ/РАУ своєчасно.
Станом на 5 січня 2016 р. (до прийняття рішення про порушення дисциплінарного провадження) гроші на­­дійшли на рахунок НААУ, однак, рішення про порушення дисциплінарного провадження щодо мене все одно було прийняте, про що я й гадки не мала.
Одна з членів нашої кваліфікаційної палати сказала мені в 7-9 числах січня 2016 р., що до неї надійшла постанова КДКА Хмельницької області, щоб вона дала пояснення, чому не сплачений внесок. Вона написала, що робила внесок через банк «Надра», але на той час у банку була введена тимчасова адміністрація, і гроші не надійшли на рахунок одержувача (у мене та сама історія з «Дельта-Банком»).
11 січня 2016 р. на 17.00 її викликали в Хмельницьку КДКА, де вирішували питання про відкриття дисциплінарного провадження. Вона відправила пояснення поштою – ми думали, що конфлікт вичерпано. Однак, виявилось, що це зовсім не так. 14 січня 2016 р. наш колектив зібрався святкувати Старий Новий Рік. Колега, який був колись на одному семінарі з головою дисциплінарної палати КДКА Хмельницької області, йому потелефонував, щоб дізнатися, чи отримали пояснення і уточнити, що внесок оплачений і підстав для порушення дисциплінарної справи немає… На що голова комісії йому відповів, що дисциплінарне провадження відкрили. І уточнив: «Ви дзвоните тільки щодо однієї? Ваших тут аж шість». Серед тих шістьох була і я.
«Адвокат»: І цими «вашими» були члени органів адвокатського самоврядування?
Тетяна Тиханська: Так, члени КДКА Тернопільської області. Повторюю, що жодних офіційних повідомлень про відкриття дисциплінарного провадження щодо мене я не отримувала. Про те, що відбувається, мені було відомо лише зі слів колег. Ми одразу звернулися до суду з відповідним позовом, тобто оскаржили постанову про відкриття дисциплінарного провадження та заявили клопотання про забезпечення позову, а саме – до прийняття рішення заборонити розгляд справи в дисциплінарній палаті, яке судом було задоволене.
Відправили всі документи, в тому числі і ухвалу про забезпечення позову, електронною поштою у Хмель­ницьку область. Там їх отримали до початку розгляду в палаті, є відповідні докази. Найцинічнішим, на мою думку, було те, що розгляд нашої дисциплінарної справи було призначено на Святий вечір, 18 січня 2016 р., на 17.00 у іншій області, за 120 кілометрів від Тернополя. Ми не поїхали, тим паче, що судом клопотання про забезпечення позову було задоволене, сусіди-хмельничани його отримали, до того ж, і за законом ми мали місяць, аби підготуватися до розгляду дисциплінарної справи та надати відповідні пояснення. Однак, коли ми зателефонували 19 чи 20 січня – нам повідомили, що всім на рік зупинили свідоцтво. Це був шок. Під загрозою опинилася повноважність складу Терно­пільської КДКА.
«Адвокат»: Завдання виконане. Не можу стверджувати, але у мене склалося враження, що та­­кою й була мета усіх тих дисциплінарних проваджень. Можна припустити, що за кількасот гривень недоплаченого внеску на­­ші ж колеги при здоровому глузді усвідомлено паралізують роботу регіональної КДКА?
Тетяна Тиханська: Мені тоді не до особистісних оцінок чи образ було. Треба було рятувати ситуацію. Я звернулась до суду з позовом про визнання протиправним та скасування рішення КДКА Хмельницької області від 18 січня 2016 р. про накладення на мене дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю терміном на 1 рік, зобов’язання Ради адвокатів Тернопільської області не чинити перешкод у здійсненні мною адвокатської діяльності та не вносити до Єдиного реєстру адвокатів України відомості про зупинення права Тиханської Т. В. на заняття адвокатською діяльністю. Як одного з відповідачів зазначили РАУ Тер­нопільської області, тому що вони вносять дані в ЄРАУ як адміністратор першого рівня, а мною було заявлено клопотання про заборону вносити дані в ЄРАУ стосовно мене, до прийняття рішення по справі. Позов судом задоволений.
«Адвокат»: Тобто вам повідомлення не прийшло, а про рішення ска­зали усно?
Тетяна Тиханська: Так. Усі листи отримані 20 чи 21-го січня. Є підтвердження дати. І відповідно, вони теж отримали про це повідомлення.
«Адвокат»: Все одним пакетом? Дуже зручно. Можна поставити на потік.
Тетяна Тиханська: Дисциплінарне переслідування адвокатів уже поставлено на потік. Одразу після Установчого з’їзду 2012 р. незгодних з новим керівництвом позбавляли права на заняття адвокатською діяльністю, в тому числі колишнього голову ВККА В. Висоцького, зупиняли адвокатську діяльність тих членів адвокатського самоврядування, які відмовлялись брати участь у новостворених органах, вважаючи їх нелегітимними.
Карали адвокатів і за публічні критичні висловлювання щодо стану справ в адвокатурі, зокрема позбавили права на адвокатську діяльність директора Коор­динаційного центру з надання правової допомоги А. Вишневського.
17 січня 2017 р. РАУ ініційовано дисциплінарне переслідування відносно адвокатів І. Рафальської, Р. Трус­кавецького, І. Іванова та інших членів адвокатського самоврядування м. Києва. Це взагалі окрема безпрецедентна історія, коли РАУ безпосередньо втрутилась у діяльність столичних органів адвокатського самоврядування.
У нас Хмельницька і Закарпатська КДКА вирішували всі подібні справи на замовлення керівництва РАУ/НААУ. Донецька та кілька інших КДКА також були певний час таким сумлінними виконавцями керівних дисциплінарних забаганок із центру.
Коли я отримала документи, виявилося, що це ініціатива «згори». Було подання заступника Голови НААУ В. Гвоздія на ім’я голови ВКДКА О. Дроздова щодо притягнення мене до дисциплінарної відповідальності за несплату внеску. Голова ВКДКА особисто (вважаю, що він не має права приймати такі рішення сам, це має бути рішення колегіальне) направив скаргу до КДКА Хмель­ницької області.

Як Правила адвокатської етики, так і Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, є підзаконними актами і не можуть суперечити Закону

«Адвокат»: Тобто, центральні органи адвокатського самоврядування часом застосовують підзаконні акти всупереч закону?
Тетяна Тиханська: Вони й власні підзаконні акти застосовують всупереч цим самим актам. В моєму випадку це виявилося в тому, що жодним з них не передбачене звернення зас­тупника голови НААУ безпосередньо до ВКДКА, в тому числі щодо невиконання рішення органу адвокатського самоврядування членом самоврядного органу.
В разі ініціювання дисциплінарного провадження адвокатом щодо іншого адвоката, перший має попередньо повідомити раду адвокатів регіону (ст. 53 Правил). Цього зроблено не було, причому адвокатом, який посідає один з вищих щаблів нашого самоврядування – заступником голови Національної асоціації адвокатів України, і якого сама посада зобов’язує бути взірцем дотримання законів і підзаконних актів, часто ним же й підписаних.
«Адвокат»: Чи звернула на це увагу КДКА Хмельницької області, отримавши вашу перерозподілену справу з ВКДКА?
Тетяна Тиханська: Ні. Крім того, Хмельницька КДКА сама припустилася низки порушень, за які, зрозуміло, ніхто не поніс відповідальності. Маємо випадок вмілої реалізації принципу колективної безвідповідальності, який часом застосовують у нашій правовій дійсності для прийняття гарантовано безкарних протиправних рішень.
Профільний Закон чітко виокремлює чотири стадії дисциплінарного провадження: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката, 2) порушення дисциплінарного провадження, 3) розгляд дисциплінарного провадження, 4) прийняття рішень у дисциплінарній справі (ст.ст. 37-42).
Однак про дисциплінарне провадження я не була повідомлена аж до прийняття рішення у ньому, тобто всі чотири стадії промайнули без моєї участі. Я була позбавлена можливості захистити свої права, надавши документи і пояснення, а про змагальність і не йдеться.
Упередженість КДКА Хмельницької області щодо мене особисто також не залишає сумнівів, адже її ж дисциплінарна палата, розглядаючи подібні справи (приміром рішення №№ 44-46 від 19 жовтня 2015 р.) відмовила у порушенні дисциплінарного провадження щодо адвокатів за несвоєчасну сплату членських внесків.
До мене ж застосували одне з найсуворіших стягнень, причому рішення прийняли з «космічною швидкістю»: 11 січня порушили провадження, 18-го зупинили свідоц­тво. Застосували стягнення, яке профільним Законом передбачене виключно на випадок 1) повторного протягом року вчинення дисциплінарного проступку, 2) порушення адвокатом вимог щодо несумісності, 3) систематичного або грубого одноразового порушення адвокатської етики, тобто самі члени сусіднього КДКА та усі, хто за ними стоїть, самі грубо порушили норми профільного закону.
Грубе чи не грубе порушення – сфера оціночних понять, але РАУ докладає зусиль до того, щоб якнайбільше проступків визначити як грубі і, відповідно, утвердити практику переслідування адвокатів за дрібні недогляди чи помилки.
Грубим порушенням несплату частини членського внеску визначено не Законом «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», не рішенням вищого органу адвокатського самоврядування – З’їздом адвокатів України, а рішенням Ради адвокатів України № 24 від 17 грудня 2012 р. «Про затвердження Положення про встановлення розміру та порядку сплати щорічних внесків адвокатів на забезпечення реалізації адвокатського самоврядування».
Саме на нього посилалася Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури України, коли 21 квітня 2016 р., частково задовольнивши скаргу одного з членів КДКА Тернопільської області на рішення Хмельницької КДКА, скоротила строк зупинення права на заняття адвокатською діяльністю з одного року до трьох місяців (рішення № IV-006/2016).

Принцип колективної безвідповідальності застосовується у нас для прийняття завідомо безкарних протиправних рішень

«Адвокат»: Враховуючи персоналії, за­­діяні в цій спецоперації, ви скаргу на Хмельницьку КДКА до Вищої кваліфкомісії писали?
Тетяна Тиханська: Так, писали. Просто, щоб люди знали, який «безпрєдєл» твориться. Ми були свідомі, що вона не буде розглянута належним чином. При­ємно вразило, що хоча б зовні виглядало – більшість членів ВКДКА були на нашому боці.
Дисциплінарне провадження відбувалося з порушенням територіальної юрисдикції, причому в цьому епізоді можна розгледіти глибинну проблему адвокатського самоврядування – ухвалення певним органом обов’язкових правил всупереч Конституції і законам України та спроможність цього органу застосовувати засоби примусу виконання його протизаконних велінь.
Зокрема, ст. 92 Конституції Укра­їни встановлює, що основи організації і діяльності адвокатури України визначаються виключно законами. Закон «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» у ст. 33 визначає, що адвоката може бути притягнуто до відповідальності у порядку дисциплінарного провадження, з підстав, передбачених цим Законом, і що провадження це здійснюється за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в ЄРАУ (п. 3 ст. 33).
Водночас, п. 63 Правил адвокатської етики, які не є законом в розумінні Конституції, надають право ВКДКА перерозподіляти розгляд дисциплінарних проваджень щодо адвокатів, які є членами органів адвокатського самоврядування, для розгляду до КДКА іншого регіону.
Це положення Правил адвокатської етики прямо суперечить Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Послуговуючись цим формулюванням можна примусити адвоката подорожувати до різних регіонів для захисту своїх прав, порушуючи проти нього дисциплінарні провадження з різних дріб’язкових приводів. Приміром через несвоєчасну доплату 340 грн., як у моєму випадку.
Тернопільський міськрайонний суд (вважаю, що спори адвоката з органами адвокатського самоврядування – цивільно-правові) дав належну правову оцінку нашим доводам та визнав протиправним і скасував рішення КДКА Хмельницької області. Тер­нопільський апеляційний суд підтримав рішення першої інстанції і залишив його в силі. Зараз іде підготовка до розгляду касаційних скарг на це рішення. Заперечення на них я подала.
НААУ постійно подавала апеляційні скарги на відкриття провадження по справі, на рішення суду і на рішення апеляційного суду, вважаючи себе третьою особою, права якої порушені. Слід зауважити, що суди усіх інстанцій їх не задовольняли.
Парадокс, мене фактично позбавили права на професію, а керівництво НААУ, яке це ініціювало, вважає себе постраждалою стороною по справі!
Зараз відкрито провадження у касаційному суді. Якщо він скасує рішення апеляційного, це відкриє мені дорогу до Європейського суду з прав людини. Вважаю, що для цього у мене є всі підстави, одна з яких – плутанина з юрисдикціями, а це, в свою чергу, є порушенням права на справедливий суд.
«Адвокат»: А хіба не внесено в реєстр запис, що рішення про зупинення свідоцтва скасоване?
Тетяна Тиханська: Я зараз кажу про гіпотетичну ситуацію, якщо Вищий суд скасує рішення апеляційного.
«Адвокат»: З огляду на цю абсурдну ситуацію, постає питання про реальні загрози для адвокатів. Обшуки бувають не в усіх, на допити викликають не багатьох, але дисциплінарні провадження відбуваються в усіх областях і висять над адвокатами, як Дамоклів меч. Ваш випадок – найбільш яскравий, хрестоматійний.
Тетяна Тиханська: Щодо мене просто виконали замовлення. Я не знаю, як це інакше назвати. Зрозуміло, що безпідставно переслідують, але вершителі адвокатських доль вперто не зупиняються.
Їх може спинити тільки адвокатська спільнота. Це важко зробити в межах судового процесу, бо у них на руках є козирі, такі як адміністративне судочинство, де ще жевріють старі позапроцесуальні контакти.
Через це вони невтомно намагаються втиснути адвокатуру в рамки адміністративного процесу. Ніколи адвокатура не мала жодних владних повноважень і ніколи адвокати не були суб’єктами влади, як і жодні їхні органи. Це я ґрунтовно аргументувала і в запереченнях на апеляцію, і в запереченнях на касацію.
Але що ще було цікаво у згаданій справі з погляду її відображення в Реєстрі. Суд за моїм клопотанням зупинив дію рішення про притягнення мене до дисциплінарної відповідальності. Це рішення суду, яке набрало законної сили, було надане мною адміністратору ЄРАУ першого рівня, який має право вносити всі зміни в Реєстр адвокатів, і він не вносив їх стосовно мене. Відповідно до ухваленого РАУ «Порядку ведення Єди­ного реєстру адвокатів України» НААУ є адміністратором ЄРАУ другого рівня, який може тільки контролювати правильність внесення. Отже, була надана ухвала суду, по-перше, про забезпечення мого позову шляхом заборони вносити будь-які дані стосовно мене в Реєстр, по-друге, про зупинення дії рішення про накладення дисциплінарного стягнення.
Адміністратор ІІ рівня, а ним саме і є РАУ, всупереч діючого положення, вніс ці дані стосовно мене в ЄРАУ 23 чи 24 квітня 2016 року.
Коли воно там з’явилося, то виглядало так:
«Право на заняття адвокатською діяльністю зупинено відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 31 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» згідно з рішенням КДКА Хмель­ницької області від 18.01.2016 року терміном на 1 (один) рік». І уже після рішення апеляційного суду була внесена правка «Право на заняття адвокатською діяльністю поновлено на підставі Ухвали Апеляційного суду Тернопільської області від 12.08.2016 року, справа № 607/3128/16».
Хоча насправді рішення № 9 КДКА Хмельницької області від 18 січня 2016 р. визнано протиправним та скасовано Тернопільським міськрайонним судом 5 ли­­пня 2016 р., а суд апеляційної інстанції залишив його без змін 12 серпня 2016 р.
Визнане протиправним рішення внесли в ЄРАУ і досі відмовляються його вилучити.
Ще раз наголошую, що усі ці дії РАУ (адміністратор ЄРАУ другого рівня) вчиняв при наявності ухвал суду про зупинення дії рішення про накладення на мене дисциплінарного стягнення та заборони вносити в реєстр будь-які дані стосовно мене до прийняття судом рішення по справі. Тобто умисно не виконував рішення суду, які вступили у законну силу.
«Адвокат»: Чому до реєстру внесли саме таке формулювання? Хіба суд не зробив зрозумілого висновку про те, що право на заняття ад­­во­катською діяльністю було зупинене неза­­конно, а тому згадки про це рішення не має бути оприлюднено в такий спосіб?
Тетяна Тиханська: Так, вони наполягають на тому, що, попри судове рішення, позбавлення мене професійних прав діяло від 18 січня до 12 серпня 2016 р.
Протиправне рішення внесли і досі відмовляються його вилучити з Реєстру, посилаючись на підзаконний документ – «Порядок ведення Єдиного реєстру адвокатів України», затверджений рішенням Ради адвокатів України № 26 від 17 грудня 2012 р. На підставі цього ж акту відмовлялися внести відомості про судове рішення в Реєстр, про що Рада адвокатів Тернопільської області (адміністратор ЄРАУ першого рівня) зверталася з листом до РАУ (адміністратора ЄРАУ другого рівня). У відповідь отримали пояснення, що не додали скан-копію рішення з мокрою номерною печаткою суду згідно з Інструкцією з діловодства в адміністративних судах України.
«Адвокат»: Але ж не йдеться про документообіг із судом, при чому тут Інструкція? Чому рада адвокатів регіону не може поставити власну печатку і засвідчити в такий спосіб просту ксерокопію рішення?
Тетяна Тиханська: Гадаю, як Порядок ведення ЄРАУ, так і інші підзаконні акти, прийняті РАУ від самого її утворення, перевантажені штучними бюрократичними бар’єрами. Щодо ведення Реєстру – аби ускладнити передання даних від адміністратора першого рівня – адміністратору другого і в такий спосіб зробити залежними регіональні ради від керівних забаганок центру. А в моєму конкретному випадку – внесли дані, на момент вчинення яких існувала заборона суду.
Коли Тернопільський окружний адміністративний суд відмовив НААУ в задоволенні позовних вимог (справа № 819/2895/14-а), в апеляційній скарзі вони знову посилалися на власні підзаконні акти, мовляв наказ КДКА Тернопільської області від 17 листопада 2014 р., витяг з протоколу Конференції Тернопільської області від 15 листопада 2014 р. не мають юридичного значення, бо не відповідають по формі, не засвідчені належним чином, відповідно до «Вимог до оформлювання документів» (ДСТУ № 4163-2003) та Інструкції з діловодства у регіональних органах адвокатського самоврядування, затвердженої наказом заступника Голови Ради адвокатів України № 32/1/3-13 від 20 червня 2013 р., – того самого заступника Голови РАУ В. Гвоздія, що й подав скаргу на мене напряму до ВКДКА.
Надмірна вимогливість до форми документів з боку РАУ на перший погляд може здаватися наслідком прагнення до впорядкування документообігу, але я в цьому бачу системну стратегічну діяльність із напрацювання значної кількості обов’язкових для всіх адвокатів і органів адвокатського самоврядування норм в різних положеннях, порядках, інструкціях… щоб притягати адвокатів до відповідальності за їх недотримання чи скасовувати рішення органів адвокатського са­­мо­­врядування.
«Адвокат»: Для чого це робиться?
Тетяна Тиханська: Самоврядування роблять дедалі більш централізованим, а в перспективі воно може стати повністю керованим з центру, попри права і волевиявлення адвокатів у регіонах.
Ми з цим не повинні миритися. Я одразу звернулася зі скаргою до Уповноваженого з прав людини. Там почали розбиратися, але їм дали неправдиві дані. Почалося тривале листування щодо моїх даних в ЄРАУ. Я подаю документи, наш реєстратор дзвонить туди: «Внесіть зміни». Вони відповідають: «Ні, оскільки не надано документи у порядку, відповідному до інструкції з діловодства». А я давала оригінал з мокрою печаткою.
Так тяглося до набрання чинності рішенням апеляційного суду, а тоді вони нарешті внесли зміни в тій формі, яку я навела вище.
Повторюю, що самий цей спосіб внесення я також вважаю порушенням мого права і маю намір оскаржувати. Щодо мене після 30 років сумлінної адвокатської праці незаконно прийняли рішення, незаконно внесли відповідну інформацію в ЄРАУ. Ці дії істотно зашкодили моїй репутації. Репутації тієї людини, кому першій з адвокатів Тернопільської області присвоєне звання заслуженого адвоката, людини, яка жодного разу за все своє життя не притягалася до відповідальності і про це навіть не йшлося, яку було обрано рішенням більшості адвокатів Тернопільської області головою КДКА!
«Адвокат»: Отже, повертаючись до формулювання в ЄРАУ, там, де зазначене стягнення, накладення якого було визнано судом незаконним, має бути порожнє місце?
Тетяна Тиханська: Абсолютно вірно, адже рішення про дисциплінарне стягнення було визнане протиправним і скасоване. Тобто йдеться вже про умисне невиконання рішення суду з боку НААУ. Це не просто невиконання рішення суду. Із запису в ЄРАУ складається враження, що з 18 січня до 12 серпня 2016 р. я не мала права здійснювати адвокатську діяльність. Тобто протиправне, скасоване судом рішення Хмельницької КДКА НААУ/РАУ розцінює як чинне на цей період. За їхнім задумом, мало бути створено такий собі період професійного вакууму, в якому я не тільки не змогла би надавати правову допомогу клієнтам, але й очолювати КДКА. А отже, в майбутньому, щоб примусити мене на цій посаді робити все, що звелять. Можливостей для тиску чимало, і, як бачимо, застосовувати центральні органи адвокатської влади його вміють.
«Адвокат»: Будете позиватися до НААУ/РАУ щодо запису в реєстрі?
Тетяна Тиханська: Беззаперечно. Бо не повинно це минутися безслідно. Це паплюження чесного імені адвоката і негідне ставлення до адвокатури в цілому. Якщо я промовчу, то вирішать, що із будь-ким можна так вчинити. Я вже писала скаргу на незаконні дії КДКА Хмельницької області, про те, що ними не були повідомлені сторони, що, знаючи про процесуальні наслідки, КДКА прийняла завідомо незаконне рішення.
«Адвокат»: Що нового треба вносити в профільний закон і в правила адвокатської етики, виходячи з цього вашого досвіду?
Тетяна Тиханська: Як на мене, закон 1992 р. був найпрогресивніший за історію адвока­тури.
«Адвокат»Але ж там не було НААУ, незалежної, самоврядної, а бу­­­­ла ВККА, залежна від Каб­­міну.
Тетяна Тиханська: Була ВККА при Кабміні, але було й положення про неї. Вона не впливала на всіх адвокатів, а тільки на тих, хто складав іспити чи притягався до дисциплінарної відповідальності. Оскар­жувалися там і рішення регіональних КДКА. За всю її історію я не знаю такого глобального конфлікту (а вона існувала з 1993 р. по 2012 р.), у який було б втягнуто стільки адвокатів, як це є зараз. У соцмережах часто запитують, чи хтось рахував кількість справ, у яких НААУ судиться з адвокатами, як позивач чи відповідач. На стороні адвокатів вона не судиться. Або судиться за власні інтереси, або проти когось.
Адвокат – незалежна професія незалежних людей. У законі повинна бути утверджена незалежність адвоката від будь-якої організації. Хай буде незалежна організація, хай будуть обов’язкові членські внески, але хай вони лишаються у встановлених межах, щоб вищий прошарок адвокатів-адміністраторів не міг безкарно чинити сваволю за адвокатські кошти.
«Адвокат»Якою ви бачите Раду адвокатів України в комплексі балансу повноважень і витрат?
Тетяна Тиханська: Ця організація має бути прозорою. Сьогодні вона абсолютно непрозора, бо не оприлюднює доходів і витрат, штату і зарплати найманих працівників, відкритої інформації про участь в судах та інше. Чи отримує голова НААУ винагороду? Яку винагороду отримує голова ВКДКА? Ці та інші питання діяльності вищих органів адвокатського самоврядування залишаються без відповідей.
Прийняли рішення, що регіональні комісії мають перераховувати до ВКДКА 20 відсотків внесків з кожного вступника. Куди йдуть ці кошти? Орендують для засідань недешеві готельні зали? Якщо вони мають власне приміщення – нехай проводять засідання в ньому, а не в курортній Пущі-Водиці. РАУ має діяти в інтересах адвокатів, а натомість вона просуває тезу, що слід ліквідувати регіональні КДКА як юридичних осіб, тобто знищити їх як самостійні структури, увести до складу НААУ. Це не що інше, як пряме підпорядкування Раді адвокатів України всієї регіональної дисциплінарної і атестаційної практики, тобто ліквідація самоврядування як такого.
І це те, що ми знаємо, а багато рішень РАУ не оприлюднені, адже засідання почали проводити закрито.

Центральні органи адвокатського самоврядування перетворюються на забюрократизований владний орган

«Адвокат»: Що думаєте про закриті засідання РАУ? Звідки це взялося попри проголошений законом принцип гласності?
Тетяна Тиханська: Це повний абсурд. Всі органи адвокатського самоврядування нами обрані і для нас працюють. Приймають рішення, які не всі оприлюднюються, а за їх недотримання карають, позбавляючи права на професію. Від кого вони ховаються? Я вважаю, що відносно органів адвокатського самоврядування міста Києва РАУ не мала права приймати рішення про призначення конференції адвокатів та проводити таку конференцію. На мою думку, вони вийшли за межі своїх повноважень. Або пишуть про визнання РАУ свідоцтва адвоката недійсним. Це хіба повноваження Ради?
«Адвокат»: Ваш адвокатський стаж більше 30 років. З огляду на такий великий досвід, скажіть, як змінилося адвокатське життя з появою органів адвокатського самоврядування?
Тетяна Тиханська: Впродовж останніх п’яти років зросла нова серйозна загроза для адвокатів – порушення професійних прав.
У разі порушення професійних прав адвокати звертаються до Комітетів захисту прав адвокатів: «Захистіть від посягань на права і професійну незалежність». Це звичайна справа, коли твої права порушує твій процесуальний противник, іноді не зовсім грамотний чи навіть не зовсім чесний.
Але коли твої права порушує колега, ще й у тебе за спиною, – це значно небезпечніше. Адвокатів переслідують дедалі винахідливіше в правовому сенсі і ці вправи з юридичного крутійства, які дехто з затятих покручів вважає професійною майстерністю, оплачуємо ми самі – адвокати, тобто примусові члени Національної асоціації адвокатів України.
І оплачуватимемо доти, доки не спитаємо з обраних нами представників Ради адвокатів України: допоки це триватиме і чому вони таке припускають? А як не дістанемо зрозумілої відповіді, оберемо інших, спроможних мати власну думку і представляти нас гідно.

Розмову вів
Леонід Лазебний,
головний редактор
* * *
Від редакції. Ми старанно шукали випадки, коли Національна асоціація адвокатів України виступила в суді на захист прав чи в інтересах адвоката. Але не знайшли. Як показують наші пошуки у Єдиному державному реєс­трі судових рішень, НААУ/РАУ виступає здебільшого опонентом адвокатів в судових спорах. Спір, який ми наводимо в цьому інтерв’ю не зараховуємо, бо тут НААУ стала на бік одного адвоката проти іншого і проти конференції адвокатів регіону.
Якщо хтось із наших читачів знає приклади судового захисту Національною асоціацією адвокатів України прав чи інтересів якогось адвоката, просимо поділитися з нами цією інформацією.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *